Торговий щит ЄС перестав бути темою для закритих нарад. Станом на 16 жовтня 2026 року лідери країн Євросоюзу доручили Єврокомісії підготувати нові інструменти до кінця року. Серед них — механізм, що дозволить різко обмежити доступ китайських товарів до спільного ринку. Привід очевидний: дефіцит торгівлі з Китаєм сягнув близько мільярда євро щодня.
Дефіцит торгівлі, який перестали терпіти
Цифри говорять голосніше за дипломатів. У 2025 році ЄС імпортував з Китаю товарів на 559,4 мільярда євро, а експортував на 199,6 мільярда, тож дефіцит становив 359,8 мільярда євро. Це майже мільярд на добу.
Тенденція не вщухає. Дефіцит товарної торгівлі з Китаєм зріс із 65 мільярдів євро в першому кварталі 2024 року до 98 мільярдів у першому кварталі 2026-го. За даними Євростату, у другому кварталі 2026 року дефіцит становив 103 мільярди євро, а за рік може сягнути 400 мільярдів.
Урсула фон дер Ляєн у промові про стан Союзу 16 вересня не добирала слів. “Дехто каже, що другий китайський шок насувається, але він уже тут”, — заявила вона. Мовою економістів це означає прямий удар по заводах і робочих місцях.
Болить не лише автопром. Дефіцит у торгівлі промисловим обладнанням з Китаєм виріс до 206 мільярдів євро, а в хімії виник розрив у 24 мільярди євро на рік. Десять років тому хімічна галузь ЄС ще мала профіцит. Ось такий поворот.
Торговий щит ЄС: від мита до “вимикача”
Найгучніша новинa жовтня — ідея так званого “вимикача”. У листі до фон дер Ляєн Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц запропонували новий інструмент, що дасть Єврокомісії право на потужні заходи аж до негайного відсікання від внутрішнього ринку. Для Берліна це різкий поворот. Німеччина традиційно обережніша за Францію через залежність свого бізнесу від китайського ринку.
Саміт 15–16 жовтня підтримав цей напрям. Лідери ЄС попросили Єврокомісію підготувати пропозиції до кінця року. Президент Литви Гітанас Науседа не приховував: якщо Китай вдаватиметься до недобросовісних практик, ринок можна й закрити повністю.
Але юридичний текст ще не існує. Поки немає ні правової норми, ні визначеного тригера, ні узгодженого обсягу, ні відповіді, що означатиме “відсікання” на практиці. Торговий щит, який лякає Пекін, поки що залишається гаслом.
Уже є й конкретні кроки. Сторони раніше домовилися обмежити імпорт китайських гібридних авто до 350 тисяч одиниць на рік з 2027 року. Тепер кандидатами на захист названо хімію та машинобудування.
Паралельно Брюссель шукає, як змусити власний бізнес не складати яйця в один кошик. Раніше повідомлялося про пропозицію інструмента диверсифікації: підприємства в критичних секторах мали б закуповувати щонайменше в трьох постачальників, причому частка одного не перевищувала б 30–40 відсотків. Про торговельну війну, що вже торкається автопрому, ми писали в матеріалі про вихід Geely на британський ринок.
Закон “Зроблено в Європі” та Пекін
Другий стовп — промислова політика. 4 березня 2026 року Єврокомісія опублікувала пропозицію Закону про промисловий прискорювач. Мета амбітна: підняти частку промисловості у ВВП ЄС з 14,3 до 20 відсотків до 2035 року.
Серцевина закону — вимоги “зроблено в ЄС” у держзакупівлях. Є й жорсткіші норми для інвесторів. Вкладення понад 100 мільйонів євро в батареї, електромобілі, сонячну енергетику та критичні мінерали потребують попереднього дозволу, якщо країна інвестора контролює понад 40 відсотків світових потужностей. Автори закону країну не називають. Але поріг наразі стосується лише Китаю в усіх чотирьох секторах.
Пекін відповів швидко. 24 квітня міністерство комерції Китаю заявило, що закон створює серйозні інвестиційні бар’єри та системну дискримінацію. Кремлівська риторика про “захист вільного ринку” тут нічого не варта: сам Брюссель відверто відходить від ринкового нейтралітету.
Критики теж не мовчать. Аналітики Bruegel вважають, що закон уповільнює розгортання чистої енергетики та підвищує витрати промисловості, не вціляючи в конкретні залежності, що справді загрожують безпеці. Перемога в цій грі коштуватиме Європі недешево. Схожі ризики для економіки аналізуємо в тексті про митну політику Трампа.
Рідкісні метали: найвразливіше місце Європи
Тут залежність найглибша. Єврокомісар Валдіс Домбровскіс визнав: за багатьма рідкісними металами ЄС залежить від китайських поставок більш ніж на 90 відсотків. Пекін уже показав, як це використовувати. У квітні 2025 року Китай запровадив ліцензування експорту семи рідкісних металів і певних магнітів.
Відповіддю став план RESourceEU. Єврокомісія пообіцяла майже три мільярди євро на проєкти з видобутку, переробки та рециклінгу в Європі й країнах-партнерах. Також запропоновано створити Європейський центр критичної сировини. Офіційна мета — знизити залежність до 50 відсотків до 2029 року в ланцюгах батарей, рідкісних металів і оборонної сировини.
Чи реалістично це? Скептики нагадують факти. Єдиний за межами Китаю завод, що переробляє всі 17 рідкісних металів, розташований у Франції. Його річний випуск — близько 1,48 відсотка від китайського. Аналітики Міжнародного енергетичного агентства оцінюють, що домінування Китаю в ланцюгах постачання може скоротитися лише на 15 відсотків за десятиліття.
Є й тимчасова пауза. Запровадження жовтневих обмежень 2025 року призупинено на рік — до листопада 2026-го. Тобто ця відстрочка закінчується вже зараз. Енергетичну вразливість Європи ми розбирали в матеріалі про загрозу в Ормузькій протоці.
Єдність ЄС: слабка ланка
Найбільший ризик — не в Пекіні, а всередині Союзу. Вашингтонські аналітики застерігають: більшість компаній досі не диверсифікувалися від Китаю й опираються передачі детальних даних про ланцюги постачання. Диверсифікація означає надбавку до ціни. Хто готовий її платити?
Є й політичні тріщини. Франція стала рушієм європейської преференції, а Німеччина, Швеція, Фінляндія та Нідерланди ставилися скептично. Тепер Берлін наблизився до Парижа. Мерц заявив у парламенті 14 жовтня, що більше не спостерігатиме за шкодою, яку завдають субсидії, недооцінена валюта та надлишкові потужності.
Пекін теж не сидить склавши руки. На тлі зростання підтримки “вимикача” в європейських столицях Китай відкрив антидемпінгову справу щодо європейської хімії. Ціна помилки зростає з кожним тижнем.
Підсумок такий: Європа вперше за десятиліття говорить про торгівлю мовою безпеки. Але між заявою й результатом лежить прірва з чотирьох чинників — часу, грошей, єдності та політичної волі. Наступний контрольний пункт — грудневий саміт ЄС, перед яким Єврокомісія хоче показати свій проєкт “вимикача”.
Джерела
- EU’s trade deficit with China has reached 1 billion euros per day eurasiabusinessnews.com
- EU trade with China – latest developments ec.europa.eu
- China and the EU: the Imminent Choice Between a Trade Deal and a Trade War www.gmfus.org
- Why a 'killer switch' to tackle Europe's trade issues with China may not be so straightforward – Europe www.europesays.com
