Рейчел Рівз, міністр фінансів Великої Британії, офіційно визнала згубний вплив Brexit на економіку. Вона закликає до реформи міграційної політики та програми молодіжної мобільності з ЄС для стимулювання зростання. Водночас її осінній бюджет-2025 передбачає найбільше за десятиліття підвищення податків на тлі «чорної діри» у 40 мільярдів фунтів.
Бюджет листопада Великої Британії став моментом істини для лейбористського уряду. Рейчел Рівз уперше за роки відкрито заговорила про те, про що мовчали її попередники: Brexit завдав економіці країни серйозного удару. Але чи достатньо визнати проблему, щоб її вирішити?
На зустрічі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні міністр фінансів озвучила невтішну статистику. Офіційні прогнози Управління бюджетної відповідальності (OBR) вказують на постійне скорочення обсягу виробництва на 4% порівняно з альтернативним сценарієм членства в ЄС. Це не разова втрата — це системний дефіцит, який щороку коштує британській скарбниці мільярди. За новітніми дослідженнями, лише податкові надходження скоротилися на 90 мільярдів фунтів щорічно.
Глава Банку Англії Ендрю Бейлі підтвердив цю картину. За його словами, потенційний темп зростання британської економіки впав із 2,5% до 1,5% за останні п’ятнадцять років. Причини – низька продуктивність, старіння населення та торгівельні бар’єри після виходу з ЄС. Бейлі робить ставку на інвестиції в штучний інтелект як технологію загального призначення. Чи виправдається ця надія — питання відкрите.
Продуктивність: хронічна хвороба британської економіки
Цифри ОЕСР безжальні. ВВП на годину роботи у Великій Британії зріс лише на 6% з 2007 по 2022 рік. У США цей показник сягнув 17%, у Японії — 12%, у Німеччині — 11%. Британія програє конкурентну боротьбу не випадково, а системно.
Чому так сталося? Економісти одностайні: десятиліття слабкого інвестування після фінансової кризи 2008 року. За даними PwC та Світового банку, інвестиційні витрати Британії у 2017–2021 роках становили 18% ВВП. Для порівняння: Японія — 25%, Франція — 23%, США — 21%. Brexit лише посилив цю негативну тенденцію.
У третьому кварталі 2025 року британський ВВП зріс на мізерні 0,1% порівняно з попереднім кварталом. Єврозона показала 0,2%, Франція — 0,5%. Німеччина, щоправда, не продемонструвала жодного зростання, що дає лейбористам привід для обережного оптимізму. Та чи варто радіти тому, що ти не найгірший серед хворих?
Молодіжна мобільність: рятувальне коло чи політичний ризик?
Рівз запропонувала «амбітну схему молодіжного досвіду» для громадян віком від 18 до 30 років. Молоді британці зможуть працювати в ЄС на тимчасових візах, а європейці — у Британії. Міністр переконана: це буде корисно для економіки, зростання та бізнесу.
Дослідження показують: якщо чиста міграція зросте на 31 тисячу осіб щорічно через таку програму, ВВП може збільшитися на 0,45% за десять років. Бібліотека Палати громад підрахувала: це еквівалентно 5 мільярдам фунтів на рік. Гроші, які інакше довелося б збирати через підвищення податків.
Парадоксально, але опитування YouGov у серпні 2025 року засвідчило: 76% британців підтримують таку схему. Лише 13% проти. Ще дивніше — навіть 55% виборців Reform UK (партії Найджела Фараджа) схвалюють цю ініціативу. Можливо, прагматизм перемагає ідеологію?
Втім, Фарадж попередив: це фактично чорний хід до вільного переміщення. І якщо вибори відбулися б сьогодні, Reform UK могла б сформувати уряд більшості. Останні опитування YouGov прогнозують лейбористам лише 144 місця у парламенті — різкий контраст із 411 мандатами минулого року.
Бюджет-2025: податковий шторм
26 листопада Рівз представила бюджет, який передбачає підвищення податків на 26,1 мільярда фунтів (34,4 мільярда доларів) до 2030 року. Це найбільше зростання податкового навантаження за десятиліття. Загальний рівень оподаткування сягне історичного максимуму як частка ВВП.
Формально міністр дотрималася обіцянок: ставки прибуткового податку, ПДВ та національного страхування для працюючих залишились незмінними. Але є нюанс. Порогові значення заморожено до 2031 року. Це означає, що з інфляцією дедалі більше людей потраплятимуть у вищі податкові категорії.
За підрахунками, до 2029–2030 фінансового року 780 тисяч британців уперше почнуть сплачувати базовий прибутковий податок. Ще 920 тисяч перейдуть у категорію платників за вищою ставкою. Цей «податковий дрейф» — приховане підвищення, яке Рівз критикувала в опозиції, але тепер продовжила.
Також уряд запровадив «податок на особняки» для власників нерухомості вартістю понад 2 мільйони фунтів, підвищив на 2 відсоткові пункти ставки податку на дохід від оренди та дивідендів. Заможні британці заплатять більше — це безсумнівно.
Що кажуть світові ЗМІ
Al Jazeera акцентує на «неможливій трилемі» Рівз: відновити державні фінанси, дотриматися передвиборчих обіцянок і не скорочувати видатки. Видання зазначає, що Британія після Німеччини показала найслабші економічні результати серед країн G7 у постпандемічну еру. Одночасно вартість обслуговування боргу зросла до найвищого рівня за майже 30 років.
Інститут державного управління (IfG) попереджає: цифри витрат на 2029–2030 роки — це «фабрикація». OBR вказує, що вони передбачають скорочення реальних видатків незахищених відомств на 5,8% протягом одного року. Аналітики сумніваються, що будь-який уряд зможе це реалізувати.
The Scotsman критикує Рівз за ігнорування найефективнішого рішення — митного союзу з ЄС. Видання наводить дослідження: Brexit обходиться британській скарбниці у 90 мільярдів фунтів щороку. Це значно більше, ніж прогнозували навіть песимісти до 2016 року.
GB News займає протилежну позицію, стверджуючи, що реальний ВВП Британії зріс на 12,1% після референдуму — більше, ніж у Франції (11,5%), Італії (9,5%) чи Німеччини (5,6%). Видання називає посилання на Brexit спробою приховати власні помилки уряду.
Інфраструктурний план: Гітроу та «кремнієва долина» між Оксфордом і Кембриджем
Рівз презентувала амбітну програму на заводі Siemens в Оксфордширі.
Ключові елементи: спрощення планувальних правил, прискорення інфраструктурних проєктів, вивільнення надлишків пенсійних фондів для довгострокових інвестицій.
Третя злітно-посадкова смуга в аеропорту Гітроу — самий резонансний пункт. Уряд обіцяє тисячі робочих місць і економічне зростання. Критики, включаючи мера Лондона Садіка Хана та екологічні організації, попереджають про забруднення повітря та неможливість досягти кліматичних цілей.
Коридор зростання Оксфорд–Кембридж має стати «європейською Кремнієвою долиною». План передбачає відновлення залізничного сполучення та створення науково-технологічних хабів. Але місцеві мешканці напівсільських районів протестують проти нової забудови.
Є проблема: на реалізацію великих проєктів підуть роки, якщо не десятиліття. OBR підрахував: кожен додатковий відсоток державних інвестицій забезпечує лише 0,1% зростання в короткостроковій перспективі. Розширення Гітроу навряд чи розпочнеться раніше 2030 року. Нижньотемзький тунель та атомна станція Сайзвелл-C перебувають на етапі планування вже два десятиліття.
Міграційна дилема
Уряд опинився в пастці власних обіцянок. Лейбористи зобов’язалися скоротити чисту міграцію. Водночас будівельна галузь відчуває гострий дефіцит робочої сили. Хто будуватиме 1,5 мільйона нових будинків?
Березневий прогноз OBR передбачав падіння чистої міграції з 728 тисяч у середині 2024 року до 258 тисяч до середини 2027 року. Додаткові обмеження на робочі візи зменшать цей показник ще на 100 тисяч щорічно. Економісти прогнозують: це додасть приблизно 7 мільярдів фунтів до щорічного дефіциту через скорочення податкових надходжень.
Схема молодіжної мобільності могла б допомогти. За найоптимістичнішими оцінками, до 50 тисяч молодих європейців щороку могли б працювати у Британії. Ресторани та бари — ось де найгостріша нестача кадрів після Brexit. Деякі вже називають це «візою для ресторанів і барів».
| Сценарій | Імовірність | Вплив на ВВП | Наслідки для України |
|---|---|---|---|
| Успішна угода з ЄС щодо молодіжної мобільності | 40% | +0,45% за 10 років | Можливий прецедент для українсько-британських угод |
| Продовження обмежувальної міграційної політики | 50% | −0,3% щорічно | Зменшення можливостей для українських працівників |
| Створення митного союзу з ЄС | 10% | +2–3% за 5 років | Спрощення торгівлі через Британію до ЄС |
| Загострення торгівельних воєн із США | 30% | −0,5% у 2025 | Глобальна нестабільність, ризики для експорту |
Порівняння ключових економічних показників
| Показник | Велика Британія | Німеччина | Франція | США |
|---|---|---|---|---|
| Зростання ВВП (Q3 2025) | 0,1% | 0,0% | 0,5% | н/д |
| ВВП порівняно з Q4 2019 | +5,3% | +0,1% | +6,4%* | +13,3% |
| Прогноз МВФ на 2025 | 1,3% | 0,3% | 0,8% | 2,7% |
| Зростання продуктивності (2007–2022) | +6% | +11% | +8% | +17% |
| Інвестиції (% ВВП, 2017–2021) | 18% | 21% | 23% | 21% |
*Дані для Єврозони загалом
Прогнози: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий
1 місяць: Ринки засвоять деталі бюджету. Вартість державних облігацій може зрости через підвищення запозичень. Фунт стерлінгів залишатиметься під тиском. Протести фермерів проти змін до податку на спадщину тривають.
6 місяців: Перші ознаки впливу податкових змін на бізнес. Університети та компанії продовжать скорочення через підвищення національного страхування. Переговори з ЄС щодо молодіжної мобільності або просунуться, або зайдуть у глухий кут. МВФ опублікує оновлені прогнози, які покажуть реальну картину.
3–5 років: Якщо інфраструктурні проєкти рушать, перші результати з’являться не раніше 2028 року. Коридор Оксфорд–Кембридж може почати приваблювати технологічні компанії. Питання третьої смуги Гітроу залишатиметься політично токсичним. Вибори 2029 року визначать, чи отримають лейбористи другий термін.
Уроки для України та Європи
Британський досвід містить важливі уроки для країн, які прагнуть швидкого економічного зростання.
По-перше, торгівельні бар’єри мають довгострокові наслідки, які неможливо швидко виправити. Україна, яка рухається до членства в ЄС, має протилежний вектор — і це її стратегічна перевага.
По-друге, продуктивність — це не абстракція. Це конкретні інвестиції в технології, освіту, інфраструктуру. Польща, яка залучила значні європейські фонди за останні два десятиліття, демонструє альтернативний шлях. Її ВВП на душу населення стрімко наближається до західноєвропейських показників.
По-третє, міграційна політика — це завжди компроміс. Норвегія, не член ЄС, але учасник Європейського економічного простору, зберігає доступ до європейського ринку праці. Британія обрала жорсткіший шлях — і платить за це дефіцитом кадрів у ключових галузях.
Китай та Індія уважно спостерігають за британськими переговорами щодо торгівельних угод. Рівз згадувала плани зміцнити відносини з цими країнами. Міністр торгівлі готується до візиту в Індію для перезапуску переговорів про угоду про вільну торгівлю. Але США залишаються головним питанням: тарифна політика адміністрації Трампа створює глобальну невизначеність.
Аналітичний висновок
Рейчел Рівз опинилася в пастці, яку частково сконструювала сама. Лейбористи прийшли до влади з обіцянкою найшвидшого зростання серед країн G7. Через півтора року економіка ледве росте, рейтинги падають, а Reform UK наступає на п’яти.
Британія запроваджує додаткові виплати шукачам притулку
Визнання впливу Brexit — крок важливий, але недостатній. Це схоже на діагноз без лікування. Так, вихід з ЄС зменшив потенціал британської економіки. Але що далі? Повернення до митного союзу політично неможливе для лейбористів, які обіцяли поважати результати референдуму. Схема молодіжної мобільності — компроміс, який може допомогти, але не вирішить системних проблем.
Інфраструктурний план Рівз амбітний на папері. Третя смуга Гітроу, коридор Оксфорд–Кембридж, реформа пенсійних фондів — усе це потенційно корисні ініціативи. Але вони розраховані на десятиліття, а наступні вибори — через чотири роки. Виборці рідко голосують за обіцянки далекого майбутнього.
Податковий тягар зростає, і це відчують усі. Формально ставки залишилися незмінними. Фактично мільйони британців платитимуть більше через заморожування порогів. Бізнес уже реагує: Tesco, Lloyds, Sainsbury’s скорочують робочі місця, університети звільняють співробітників. Вищі внески на національне страхування та розширені права працівників збільшують витрати роботодавців.
Чи варто вірити в «чорну діру» у 40 мільярдів фунтів? Критики звертають увагу: OBR переглянув прогнози продуктивності саме зараз, хоча тенденція була очевидною роками. Прихильники уряду відповідають: попередники просто ігнорували реальність. Істина, ймовірно, десь посередині.
Для України ситуація в Британії має практичне значення. Лондон залишається важливим партнером у сфері безпеки та оборони. Економічні проблеми можуть обмежити британську спроможність надавати допомогу. З іншого боку, пошук нових торгівельних партнерів робить Британію зацікавленішою в угодах з країнами поза ЄС — включаючи потенційно Україну після завершення війни.
Загалом історія Рейчел Рівз — це історія про ціну політичних рішень минулого та складність їх виправлення. Brexit став реальністю 2016 року. Його наслідки Британія відчуватиме ще десятиліттями. Питання лише в тому, чи зуміє країна мінімізувати збитки — чи продовжить платити повну ціну.
Джерело:
