- Ось 3 ключові пункти, які я сформував на основі аналізу статті:
- Китай обігнав Росію та став другою за величиною підводною ядерною державою після США. Пекін нарощує свій флот атомних субмарин безпрецедентними темпами, будуючи нові покоління сучасних підводних човнів.
- США зберігають чисельну перевагу, але стикаються з кризою суднобудування, що загрожує їхній підводній могутності в довгостроковій перспективі. Інші країни, як-от Індія, Австралія та Бразилія, активно розвивають свої підводні ядерні сили.
- Загалом баланс сил під водою зазнає значних змін, що матиме наслідки для регіональних конфліктів. Ця тенденція може мати опосередкований вплив на Україну, зокрема через зміщення уваги США та можливу передачу Росією технологій Північній Кореї.
Китай обігнав росію і став другою за величиною підводною ядерною державою. Пекін нарощує флот атомних субмарин безпрецедентними темпами, тоді як Вашингтон стикається з кризою суднобудування. Баланс сил під водою змінюється на очах.
Зміст статті
- 1. 32 атомні човни Пекіна: як це сталося
- 2. Type 095 і Type 096: нове покоління китайських субмарин
- 3. росія на третьому місці: стагнація чи модернізація
- 4. Криза американського суднобудування
- 5. Індія подвоює ядерний флот до 2027 року
- 6. AUKUS: коли Австралія отримає атомні човни
- 7. Бразилія та Північна Корея: нові гравці
- 8. Новий баланс сил під водою
Станом на січень 2026 року світовий підводний ядерний флот переживає тектонічні зміни. Китай уперше в історії випередив росію за кількістю атомних підводних човнів і став другою підводною ядерною державою після США. Це не просто статистика. Це фундаментальна зміна балансу сил у Світовому океані, що матиме наслідки для всіх регіональних конфліктів наступних десятиліть.
Чому це важливо? Атомні підводні човни здатні місяцями перебувати під водою без потреби підніматися на поверхню. Вони можуть непомітно наближатися до ворожих берегів і завдавати ударів балістичними або крилатими ракетами. Для держави, що прагне глобального впливу, ядерний підводний флот є обов’язковим атрибутом.
32 атомні човни Пекіна: як це сталося
Військово-морські сили Народно-визвольної армії Китаю експлуатують 32 атомні підводні човни. Це більше, ніж має росія з її 25-28 одиницями. Американський флот залишається безумовним лідером із 71 атомним човном, проте розрив стрімко скорочується.
🚢 ЯДЕРНІ СУБМАРИНИ СВІТУ 🌊
Китай випередив Росію та став другим у світі за кількістю атомних субмарин
Дані станом на січень 2026 року
• 2032: перша Virginia-class
• 2040s: власні SSN-AUKUS
• 2029: спуск на воду
• 2032-34: введення в стрій
• 2026: INS Aridhaman
• 2027: S4* (4-й човен)
Основу китайського флоту становлять дев’ять багатоцільових атомних підводних човнів Type 093 та 093A. Ці субмарини призначені для боротьби з ворожими кораблями й підводними човнами. Вони несуть торпеди та протикорабельні крилаті ракети.
Справжнім проривом стала масова серія Type 093B. За оцінками експертів, Китай заклав щонайменше 16 корпусів цих підводних човнів. Це найбільша серія атомних ударних субмарин, що будується нині у світі. Човни Type 093B оснащені 24 вертикальними пусковими установками для протикорабельних ракет YJ-12 або YJ-18, а також шістьма торпедними апаратами калібру 533 міліметри.
Стратегічні ядерні сили Китаю на морі представлені дев’ятьма підводними ракетоносцями Type 094 та 094A класу “Цзінь”. Вони озброєні балістичними ракетами JL-2 та новішими JL-3. Ці човни забезпечують морську складову ядерної тріади Пекіна.
Type 095 і Type 096: нове покоління китайських субмарин
У лютому 2026 року супутникові знімки зафіксували на верфі “Бохай” в Хулудао перший підводний човен нового покоління Type 09V (Type 095). Корпус завдовжки 110-115 метрів виявився значно ширшим за попередників. Його діаметр сягає 12-13 метрів, що дає орієнтовну водотоннажність 9000-10000 тонн у підводному положенні.
Характерною ознакою нового човна є X-подібні кермові площини. Така конструкція покращує маневреність на глибині. Експерти припускають, що Type 095 матиме значно нижчий акустичний підпис порівняно з попередниками. Це критично важливо для виживання в умовах протичовнової оборони США та їхніх союзників.
Паралельно Китай будує першу стратегічну субмарину нового покоління Type 096. Цей ракетоносець має нести балістичні ракети JL-3 з дальністю понад 10000 кілометрів. Така дальність дозволить човнам здійснювати бойове чергування поблизу китайських берегів, залишаючись під захистом власних військово-морських сил, і водночас тримати під прицілом континентальну частину США.
Введення Type 095 та Type 096 до складу флоту очікується на початку 2030-х років. Ці човни мають вивести Китай у світові лідери за можливостями підводного флоту.
росія на третьому місці: стагнація чи модернізація
росія опинилася на третьому місці не через активне скорочення флоту. Причини інші: промислова стагнація, бюджетні обмеження та зміщення стратегічних пріоритетів. Усе це обмежило оновлення флоту та його бойову готовність.
москва продовжує модернізувати наявні човни. Вона будує нові стратегічні ракетоносці проєкту 955А “Борей-А” та багатоцільові субмарини проєкту 885М “Ясень-М”. Проте темпи будівництва не можуть зрівнятися з китайськими.
Водночас з’явилися повідомлення про можливу передачу росією ядерних технологій Північній Кореї. За даними південнокорейської розвідки, кремль міг надати Пхеньяну два-три модулі для атомних підводних човнів протягом 2025 року. Це відбувалося на тлі розгортання північнокорейських військ у Курській області.
Криза американського суднобудування
Сполучені Штати зберігають значну чисельну перевагу: 71 атомний підводний човен. Проте виробничі потужності країни переживають глибоку кризу. І це змінює все.
Американські верфі мали б будувати два підводні човни класу “Вірджинія” щороку. Натомість фактичний темп виробництва впав до 1,1-1,2 човна на рік. Причини комплексні: брак кваліфікованих робітників, проблеми з ланцюгами постачання, обмежені виробничі потужності.
Адмірал Керк Дональд, колишній командувач підводними силами ВМС США, назвав ситуацію “кризою національної безпеки”. Станом на квітень 2025 року до складу флоту входили лише 47 багатоцільових атомних човнів за потреби 66 одиниць. Цей дефіцит триватиме щонайменше 20 років.
Пентагон інвестував майже 10 мільярдів доларів у відновлення промислової бази підводного флоту. Мета — довести виробництво до 2,33 човна на рік до 2028 року. Поки що результати скромні. Зварювальники, трубопровідники й електрики масово залишають галузь. Навіть агресивне наймання не вирішує проблему: новим працівникам потрібні роки для здобуття необхідної кваліфікації.
Індія подвоює ядерний флот до 2027 року
Індія стрімко нарощує морську складову своєї ядерної тріади. Нині вона має два стратегічні атомні ракетоносці класу “Аріхант”: INS Arihant та INS Arighaat. Третій човен, INS Aridhaman, має увійти до складу флоту на початку 2026 року.
INS Aridhaman відрізняється від попередників. Його корпус подовжений на 10 метрів. Це дозволило збільшити кількість ракетних шахт із чотирьох до восьми. Човен може нести до восьми балістичних ракет K-4 з дальністю 3500 кілометрів або 24 ракети K-15 меншої дальності.
Четвертий човен серії, який може отримати назву INS Arisudan, уже проходить морські випробування. Його введення до строю очікується 2027 року. Таким чином, Індія подвоїть свій ядерний підводний флот протягом найближчих двох років.
Окрім стратегічних ракетоносців, Індія планує будівництво власних багатоцільових атомних човнів за проєктом P-77. Кабінет безпеки схвалив будівництво двох таких субмарин у жовтні 2024 року. Перший човен має з’явитися в середині 2030-х років.
AUKUS: коли Австралія отримає атомні човни
Партнерство AUKUS між США, Великою Британією та Австралією передбачає передачу Канберрі технологій атомного підводного флоту. Це найамбітніший оборонний проєкт в історії Австралії вартістю 240 мільярдів доларів на три десятиліття.
План має кілька етапів. Починаючи з 2027 року, американські та британські атомні човни здійснюватимуть ротаційне базування на австралійській військово-морській базі HMAS Stirling у Західній Австралії. Це дозволить австралійським морякам набути досвіду експлуатації таких кораблів.
У 2032 та 2035 роках США продадуть Австралії два вживані човни класу “Вірджинія” Block IV. У 2038 році буде переданий новий човен Block VII. Загалом Австралія може отримати до п’яти американських субмарин.
Паралельно Австралія та Велика Британія будуватимуть нові човни класу SSN-AUKUS. Перший британський човен має з’явитися наприкінці 2030-х років. Перший австралійський — на початку 2040-х. Австралія планує збудувати п’ять таких субмарин водотоннажністю понад 10000 тонн кожна.
Адміністрація Дональда Трампа у грудні 2025 року підтвердила підтримку угоди AUKUS. Сам президент заявив про намір прискорити виконання домовленостей, хоча й висловив сумніви щодо необхідності такого партнерства для стримування Китаю.
Бразилія та Північна Корея: нові гравці
Бразилія будує свій перший атомний підводний човен Álvaro Alberto в рамках програми PROSUB. Церемонія різання першої сталі відбулася 12 червня 2024 року. Спуск на воду планується 2029 року, а введення до строю — між 2032 та 2034 роками.
Човен матиме довжину 100 метрів, ширину 9,8 метра та водотоннажність 6000 тонн. Його рушієм стане реактор власної розробки, створений на основі досвіду цивільної ядерної програми. Партнером проєкту є французька компанія Naval Group.
Бразилія стане першою країною Південної півкулі, здатною проєктувати й будувати атомні підводні човни. Програма коштуватиме орієнтовно 7,4 мільярда доларів, включно з технологіями, інфраструктурою та будівництвом першого човна.
Північна Корея у грудні 2025 року продемонструвала корпус атомного стратегічного підводного човна водотоннажністю 8700 тонн. Кім Чен Ин особисто інспектував будівництво. За оцінками експертів, човен може нести від п’яти до десяти балістичних або крилатих ракет.
Білий дім звинувачує Alibaba у допомозі китайській армії
Залишається відкритим питання, чи справді Пхеньян опанував технологію морського ядерного реактора. Південнокорейська розвідка вважає, що росія могла надати відповідну допомогу в обмін на постачання зброї для війни проти України.
Новий баланс сил під водою
Світовий підводний ядерний ландшафт 2026 року разюче відрізняється від того, що існував десятиліття тому. США утримують чисельну перевагу, але Китай стрімко скорочує розрив. Пекін планує перевершити американський флот за кількістю атомних човнів до 2035 року.
Велика Британія та Франція підтримують свої флоти на рівні 10 та 9 човнів відповідно. Індія активно розширюється. Австралія та Бразилія готуються долучитися до елітного клубу. Навіть Північна Корея претендує на членство.
Для України ці зміни мають опосередковане, але важливе значення. Посилення китайського флоту відволікає американські ресурси на Індо-Тихоокеанський регіон. Передача росією технологій Північній Кореї демонструє готовність кремля порушувати будь-які міжнародні норми. А криза американського суднобудування нагадує про вразливість навіть найпотужніших держав.
Підводна гонка озброєнь XXI століття лише починається. Її наслідки визначатимуть глобальний баланс сил на десятиліття вперед.
За матеріалами:
China Now Operates the Second Largest Nuclear Submarine Fleet statista.com
First Chinese Type 09V Nuclear Powered Attack Submarine Appears At Bohai navalnews.com
Navy Virginia-Class Submarine Program and AUKUS Submarine Project congress.gov












