Фронт і тил: суспільний розрив загрожує єдності України

Суспільний розрив між військовими та цивільними поглиблюється щодня. Соціологи фіксують тривожні тенденції. Ветерани, які повертаються з фронту, все частіше говорять про "нерозуміння" та "байдужість" з боку тих, хто залишився в тилу.
Фронт і тил

Diogen.uk — аналітичне медіа про міжнародні події.
Проводимо глибокий розбір фактів, контекстів і наслідків.

Порівнюємо наративи США, Європи, України та Китаю.
Викриваємо маніпуляції й показуємо причинно-наслідкові зв’язки.
Даємо виважені висновки та практичні інсайти.


На порталі представлені статті ЗМІ з усього світу. Позиції деяких медіа не збігаються з думкою редакції

[ai-summary]
  • Ключові пункти:
  • Дві реальності однієї країни: різкий контраст між фронтом і тилом України, де одні гинуть на війні, а інші живуть звичним життям, створює напруження та почуття несправедливості.
  • Статистика втоми: 91% українців перебувають у стані хронічного стресу, домінують емоції втоми, напруженості та розчарування, що загрожує національній єдності.
  • Корупція підриває бойовий дух: викриття масштабних схем розкрадання коштів, призначених для відновлення інфраструктури та забезпечення армії, викликає обурення та недовіру суспільства.
  • Зрада в тилу: сімейні зради, розлучення військових, випадки, коли дружини забирають дітей та майно, завдають глибокої травми бійцям і можуть призводити до неадекватних дій на полі бою.

Чотири роки повномасштабної війни поглибили прірву між фронтом і тилом в Україні. 91% громадян перебувають у хронічному стресі, втома стала домінуючою емоцією, а суспільний розрив між тими, хто воює, і тими, хто живе мирним життям, загрожує національній єдності. Корупційні скандали на мільярди гривень, зради дружин військових, рекордна кількість розлучень — усе це підриває бойовий дух армії. Чому одні гинуть, а інші зраджують?


 

Фронт і тил в Україні живуть паралельними життями. Це не метафора, а жорстка реальність четвертого року повномасштабного вторгнення. Поки одні помирають у окопах під Лиманом, інші святкують дні народження в київських ресторанах. А дехто — крадуть мільярди на оборонних закупівлях або зраджують чоловікам, які захищають країну. І це вже не просто несправедливість. Це — удар у спину.

Суспільний розрив між військовими та цивільними поглиблюється щодня. Соціологи фіксують тривожні тенденції. Ветерани, які повертаються з фронту, все частіше говорять про “нерозуміння” та “байдужість” з боку тих, хто залишився в тилу. Але найбільше їх ламає інше — зрада найближчих людей. Тих, заради кого вони ризикують життям.

Фронт і тил: Дві реальності однієї країни

Україна 2026 року — це країна контрастів. У Києві працюють ресторани, відкриваються нові заклади, молодь відвідує концерти. А за 600 кілометрів на схід щодня гинуть люди. Хтось скаже: так було завжди. Під час Другої світової тил теж жив своїм життям. Але є принципова відмінність.

Сучасні комунікації зробили прірву між фронтом і тилом болісно видимою. Військовий у бліндажі бачить у телефоні, як його однокласник публікує фото з вечірки. Дружина загиблого бійця натрапляє в стрічці на рекламу нічного клубу. Боєць дізнається про черговий корупційний скандал у Міноборони. Або — знаходить листування дружини з іншим чоловіком. Ця видимість породжує гнів, образу, відчуття зради.

“Фронт тримається, але тил має впасти за задумом росіян”, — констатує Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці. Кремль усвідомлює цю вразливість. Інформаційні вкиди спрямовані саме на поглиблення розриву між тими, хто воює, і тими, хто ні.

Статистика втоми: цифри, які лякають

Дослідження компанії Gradus Research фіксує безпрецедентний рівень суспільної втоми. 91% українців перебувають у стані хронічного стресу. Для порівняння: у передвоєнний період цей показник становив 78-79%. Зростання на 12 відсоткових пунктів — це не просто статистика. Це мільйони людей на межі емоційного вигорання.

🇺🇦 ВІЙНА В УКРАЇНІ: СПРИЙНЯТТЯ ТА ВТОМА

Як змінились настрої українців за 3 роки повномасштабного вторгнення

😰 Пережили стрес
87%
українців у 2024
🏠 Переміщених
10,6 млн
24% населення
💪 Готові терпіти
65%
“скільки потрібно”

📊 Як змінились погляди на війну (2022 → 2025)

⚔️ Воювати до перемоги 73% → 24%
2022: 73%
2025: 24%

🕊️ За переговори якнайшвидше 22% → 69%
2022: 22%
2025: 69%

😔 Стресові ситуації українців (KIIS, 2024)
39%

💣 Бомбардування та обстріли

30%

👨‍👩‍👧 Розлука з родиною

26%

🕯️ Смерть близьких

23%

🏥 Хвороба близьких

🚫 “Червоні лінії” українців
75%
Відхиляють план із відступом з Донбасу та без гарантій безпеки
72%
Готові прийняти заморожування по лінії фронту з гарантіями
87%
Вважають, що РФ не зупиниться
66%
Бачать екзистенційну загрозу
90%
Не згодні віддати окуповане з 2022

🌍 Довіра до західних партнерів
🇺🇸 США 66% → 16%
 
16%
Схвалення лідерства (Gallup)
🇩🇪 Німеччина ↑ 63%
63%
Рекордно високий рівень
🇪🇺 ЄС як союзник 64%
64%
Єдиний надійний союзник

⚠️ Людські втрати (ООН, станом на 2025)
14 534+
цивільних загинуло
46 000+
військових загинуло
+31%
жертв у 2025 vs 2024
2025 — найсмертоносніший рік для цивільних з початку вторгнення

🧠 Психічне здоров’я та підтримка
👨‍⚕️ Звернення до психолога
7% 17%
2022 → 2024
💬 Як справляються зі стресом
40% — інтернет
36% — розмови з близькими
35% — перегляд ТВ

💡 Ключовий висновок
Попри значну втому від війни та зростання підтримки переговорів, українці чітко окреслюють “червоні лінії”: відмова від суверенітету та територій без надійних гарантій безпеки залишається неприйнятною для переважної більшості населення. Суспільство демонструє демократичну зрілість — приймаючи воєнні обмеження, водночас вимагаючи підзвітності влади.

Джерела: Gallup, KIIS, Westminster Foundation for Democracy, OHCHR, VoxUkraine • Лютий 2026

Серед домінуючих емоцій респонденти називають: втому (55%), напруженість (41%), роздратування та розчарування. Надія посідає лише третє місце з 36%. Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха називає 2025 рік “роком емоційного драматизму”. Суспільство балансує між спротивом і відчаєм.

Найбільше фінансове просідання відчуває старше покоління. 68% респондентів віком 55-60 років повідомляють про зниження доходів порівняно з довоєнним рівнем. Серед молоді цей показник становить 31%. Війна б’є по різних поколіннях неоднаково, і це створює додаткові лінії напруги.

Корупція: рани, що не загояться

Листопад 2025 року сколихнув Україну масштабним корупційним скандалом. НАБУ оголосило про викриття схеми відкатів на ремонті енергетики на суму близько 100 мільйонів доларів. Операцію назвали “Мідас” — на честь царя, який перетворював усе на золото. Іронія в тому, що ці “алхіміки” перетворювали на золото гроші, призначені для відновлення зруйнованої інфраструктури.

У схемі фігурують імена кількох міністрів та близького оточення президента Зеленського. Екс-міністр енергетики Герман Галущенко, його наступниця Світлана Грінчук, бізнесмен Тимур Міндіч — перелік підозрюваних вражає. Від контрагентів “Енергоатому” вимагали відкати у розмірі 10-15% від вартості контрактів. Поки українці сиділи без світла взимку, хтось наповнював власні кишені.

Transparency International у лютому 2025 року оприлюднила невтішний вердикт: Україна посіла 105 місце зі 180 країн в Індексі сприйняття корупції. 35 балів зі 100 можливих. Позаду Молдови, Угорщини та Румунії. Попереду лише росії та білорусі.

Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що за чотири місяці виявили порушень на понад 10 мільярдів гривень. На ці гроші можна було б закупити тисячі дронів, сотні одиниць бронетехніки. Натомість — оборудки та неякісні закупівлі. У 2024 році Полтавська ОВА витратила 372 мільйони на фортифікації — результат “декорації” замість укріплень. 200 мільйонів зникли через схеми з підставними фірмами.

Зрада в тилу: коли сім’я стає ворогом

Є зрада державна. А є — особиста. Для військового на передовій друга буває болючішою за першу. Статистика розлучень в Україні б’є рекорди. У 2024 році зареєстровано понад 141 тисячу розірваних шлюбів — майже стільки ж, скільки нових союзів (150 тисяч). Кількість розлучень зросла на 42% порівняно з 2023 роком. За даними Міністерства юстиції, на одне розлучення в середньому припадає лише 4,4 шлюби.

За словами судді Валерії Бобко, значна частина позовів про розлучення надходить від чоловіків-військових. Причина? “Жінки знаходять за кордоном своє щастя. І чоловікам нічого не залишається, як тільки подавати на розлучення”. Формулювання ввічливе. Реальність — жорстокіша. За неофіційними оцінками, понад 200 тисяч пар фактично припинили спільне життя, але юридично залишились у шлюбі.

Соціальні мережі переповнені історіями зради. Чоловік на фронті, дружина — з коханцем у його ж квартирі. Боєць дізнається про вагітність дружини, хоча не бачив її вісім місяців. Військовий повертається з ротації і застає вдома чужі речі. Ці історії — не винятки. Вони стали системою. Телеграм-канали та форуми бійців рясніють подібними свідченнями. Хтось ділиться болем, хтось попереджає побратимів. Але легше від цього не стає.

Особливо цинічними є випадки, коли жінка не просто зраджує, а й намагається позбавити чоловіка майна. Поки він захищає країну, вона переписує квартиру, знімає гроші з рахунків, оформлює кредити на його ім’я. Юристи фіксують зростання таких справ. Бійці повертаються не лише травмовані війною, а й пограбовані власними дружинами.

Юристи та соціологи виділяють кілька факторів цього явища. Фактор часу та відстані: пари, які намагалися зберегти стосунки у 2022-2023 роках, до 2025-го вичерпали емоційний ресурс. Жінки, що адаптувалися за кордоном, часто ініціюють розлучення, щоб будувати нове життя там. Психологічна прірва: тривала війна призвела до ПТСР, емоційного вигорання та значних змін у світогляді партнерів.

Але є й інша правда. Частина жінок просто скористалася ситуацією. Поки чоловік ризикує життям, вона витрачає його виплати на розваги з іншим. Поки він у бліндажі під обстрілами, вона викладає фото з курортів. Це не “складні обставини”. Це — зрада. І вона б’є по бойовому духу армії не менше, ніж брак снарядів.

Окремий біль — діти. Чимало військових дізнаються про зраду, коли дружина забирає дітей і виїжджає за кордон. Без попередження, без можливості попрощатися. Чоловік не може виїхати — він на службі. А дружина користується цим, щоб розірвати зв’язок батька з дітьми. Законодавство поки що не захищає військових від такого сценарію.

Військові психологи б’ють на сполох. Новина про зраду дружини може зламати бійця сильніше, ніж поранення. Людина, яка втратила сенс боротьби, стає небезпечною для себе і побратимів. Відомі випадки, коли після таких новин військові йшли на невиправданий ризик. Або — просто здавалися. Командири підрозділів змушені враховувати сімейний стан бійців при плануванні операцій.

“Ніхто з тих, хто повернувся з війни, не має почуватися самотнім і покинутим. Це шлях до катастрофи”, — попереджає психолог Світлана Куценко. Але що робити, коли зрада приходить від найближчої людини? Відповіді поки немає. Є лише статистика, яка зростає з кожним місяцем.

Розваги під час війни: право чи зрада?

Пам’ятаєте скандали 2022 року? Нічні клуби, що працювали попри комендантську годину. “Мажорні” перегони нічним Києвом. Публічне ігнорування обмежень. Суспільство тоді обурювалося масово. А сьогодні?

Ситуація змінилася, але неоднозначно. Комендантська година змусила клуби працювати переважно вдень. Відвідувачів стало менше через мобілізацію. Але заклади продовжують функціонувати. Представник київської клубної сцени Андрій Янковський стверджує: клуби жертвують прибутки на потреби ЗСУ. Колектив Bass Resistance зібрав понад 21 000 євро на гуманітарну допомогу.

Чи виправдовує благодійність саме існування розважальної індустрії під час війни? Питання складне. Психологи говорять: людям потрібна емоційна розрядка. Але як пояснити військовому, який місяцями не бачив родину, що хтось у цей час танцює в клубі? І як пояснити бійцю, чия дружина зрадила, що “суспільству потрібні розваги”?

Одна з ветеранок у інтерв’ю зізналася: “Мене тригерить, коли кожного вечора у розважальному центрі неподалік гримить музика”. Її слова — діагноз суспільству, яке не навчилося співіснувати з війною.

Ветерани повертаються: чи готове суспільство?

Валерій Залужний, нині посол України у Великій Британії, попередив про загрозу внутрішніх конфліктів після завершення війни. Тисячі ветеранів повернуться в тил, де їх чекає нерозуміння, бюрократія, відсутність робочих місць. А ще — зруйновані сім’ї та зрада тих, кого вони захищали. Це не просто соціальна проблема. Це питання національної безпеки.

Статистика від групи “Рейтинг” невтішна. Лише 25% українців вважають, що держава виконує свої зобов’язання перед ветеранами. У серпні 2022 року таких було 69%. Падіння на 44 відсоткових пункти за два роки — це катастрофа довіри. І корупційні скандали та історії про зраду дружин її лише поглиблюють.

Історія зламаної довіри та сімейна зрада під час війни

Серед основних ризиків для ветеранів експерти називають: психоемоційну нестабільність, проблеми з фізичним здоров’ям, труднощі з отриманням медичної допомоги, відсутність адаптованих робочих місць. Додайте до цього розпад сімей та зраду дружин. Отримаємо вибухонебезпечну суміш, яка може детонувати будь-коли.

Юрист і ветеран Масі Найєм прямо говорить: “Зараз українському суспільству бракує запиту на повагу до військових”. Примусова мобілізація та сприйняття фронту як “місця для покарання” деформують суспільну свідомість. Ми самі створюємо умови для майбутніх конфліктів. А ворог лише спостерігає і потирає руки.

Суспільний розрив: хто винен і що робити?

Опитування показують: українці оцінюють суспільство як “скоріше роз’єднане, поляризоване”. Лінії розколу проходять не лише між фронтом і тилом. Є поділ за віком, регіоном, рівнем доходів, ставленням до мобілізації. І є поділ між чесними громадянами та тими, хто зраджує — державу чи власну сім’ю.

Політолог Володимир Фесенко застерігає: “Головне — не допустити розриву між очікуваннями ветеранів і тим, що вони реально побачать у тилу”. Якщо людина чотири роки ризикувала життям, а повернувшись, бачить безкарну корупцію, зруйновану сім’ю та байдужість — реакція буде жорсткою.

росія активно використовує цю вразливість. Інформаційні операції спрямовані на поглиблення недовіри між громадянами та владою. Кожен корупційний скандал, кожна історія про зраду військового — безкоштовний подарунок кремлівській пропаганді. Стійкість тилу прямо впливає на стійкість фронту. путін це розуміє.

Майбутнє: між єдністю та розколом

Попри всі виклики, є й позитивні тенденції. 50% українців вірять, що після війни країна стане сильнішою. Це на 9 пунктів більше, ніж у 2024 році. Побутове використання української мови зросло з 53% у 2022-му до 73% у 2025-му. Національна консолідація відбувається, хоч і болісно. НАБУ та САП продовжують розслідування корупційних справ, незважаючи на спроби обмежити їхню незалежність.

Що робити? Політолог Фесенко пропонує: залучати ветеранів до державної служби та громадського сектору. Створювати програми адаптації. Не допускати, щоб вони почувалися самотніми та покинутими. А суспільству — переосмислити ставлення до тих, хто воює. Не на словах — на ділі. Потрібні законодавчі зміни, які захистять права військових у сімейних справах. Потрібна суспільна нетерпимість до зради — як державної, так і особистої.

Війна на виснаження — це не лише про снаряди та дрони. Це про здатність суспільства тримати удар роками. Про те, чи зможемо ми залишитися єдиними, коли втома роз’їдає зсередини. І про те, чи зможемо очистити тил від тих, хто зраджує — державу, армію, власних чоловіків. Бо зрада в тилу вбиває так само, як куля на фронті. Тільки повільніше і болісніше.

Військові на фронті помирають за майбутнє, в якому українці житимуть вільно. Питання в тому, яким буде це майбутнє. Чи стане воно країною, де ветеранів поважають, корупціонерів садять, а сім’ї залишаються вірними? Чи перетвориться на арену внутрішніх конфліктів, де фронт і тил ніколи не знайдуть спільної мови?

Відповідь залежить від кожного з нас. Від того, чи здатні ми визнати: війна — це спільна відповідальність. Не лише тих, хто тримає зброю. Але й тих, хто тримає тил. І тих, хто має тримати вірність — країні, армії, сім’ї.

За матеріалами:


 


FCC дозволила подвоїти супутники Starlink

FCC дозволила подвоїти супутники Starlink

Штучний інтелект штурмує індустрію інтимних товарів

Штучний інтелект штурмує індустрію інтимних товарів

Німецький середній бізнес. Криза зміщується на захід

Німецький середній бізнес. Криза зміщується на захід

Німеччина готується до нападу росії на НАТО за два роки

Німеччина готується до нападу росії на НАТО за два роки

Xiaomi YU7 GT: китайський кросовер із потужністю 990 кінських сил

Xiaomi YU7 GT: китайський кросовер із потужністю 990 кінських сил

Задньопривідні електромобілі небезпечні на слизькій дорозі, як це виправити

Задньопривідні електромобілі небезпечні на слизькій дорозі, як це виправити

“Пенісгейт” на Олімпіаді-2026

“Пенісгейт” на Олімпіаді-2026

Трамп ініціює придушення інакодумства

Трамп ініціює придушення інакодумства

У війні Трампа проти правосуддя співробітники суду та ООН отримали санкції терористичного рівня

У війні Трампа проти правосуддя співробітники суду та ООН отримали санкції терористичного рівня

HAL спростовує виключення з програми AMCA: боротьба за індійський винищувач

HAL спростовує виключення з програми AMCA: боротьба за індійський винищувач

Падіння попиту призвело до охолодження бізнесу з квотами на викиди для автовиробників

Падіння попиту призвело до охолодження бізнесу з квотами на викиди для автовиробників

Diogen.uk — це незалежна українська аналітична платформа, яка агрегує, перекладає, переосмислює та порівнює новини з усього світу. Мета сайту — виявлення смислів, психологічних впливів та інформаційних конфліктів, прихованих у потоках щоденних новин.

DIOGEN© Усі права захищено
Київ вул. Автозаводська 2
admin@diogen.uk

🇺🇦 СИТУАЦІЯ НА ФРОНТІ

Станом на 8 лютого 2026 року

Під контролем України
Окуповано РФ
Обмежений контроль РФ
Просування РФ (24 год)
Українські партизани
🔵 Під контролем України
Київ Суми Харків Полтава Черкаси Кропивницький Дніпро Запоріжжя Одеса Херсон Нікополь Покровськ
🔴 Окупована територія РФ
Донецьк Луганськ Маріуполь Мелітополь Бахмут Лисичанськ Ізюм Вугледар
🟣 Крим (окуповано з 2014 року)
Сімферополь Севастополь Керч
⚔️ Активні напрямки бойових дій
Покровськ
Російський тиск
Харківський
Північний фронт
Запорізький
Південний фронт
Курська обл.
Операція ЗСУ
Під контролем 🇺🇦
~82%
Окуповано РФ
~18%
Крим (з 2014)
~4%
Джерело: ISW, AEI's Critical Threats Project, OpenStreetMap • WELT • 8 лютого 2026