Енергетична криза через ескалацію конфлікту з Іраном ставить уряди перед жорстким вибором: де різати споживання, кого захищати субсидіями та як довго вистачить стратегічних резервів. Азія, яка критично залежить від імпортного пального, опинилася в епіцентрі потрясінь.

Енергетична криза, спровокована ескалацією конфлікту з Іраном, уже змінює повсякденне життя мільйонів людей по всій Азії. Перекриття Ормузької протоки – вузького коридору, через який проходить кожна п’ята тонна нафти та зрідженого газу у світі – вдарило по регіону, де майже не існує власних великих запасів вуглеводнів. Уряди метушаться: підраховують залишки в сховищах, вводять обмеження споживання, конкурують за обмежені партії пального на відкритому ринку.

І роблять це поспіхом, бо часу небагато.

Чотириденний тиждень і вимкнені кондиціонери

Філіппіни запровадили чотириденний робочий тиждень для держслужбовців – офіційно, щоб скоротити витрати пального на п’яту частину. Офісам наказали вимикати комп’ютери під час обідньої перерви, а кондиціонери не охолоджувати нижче 24°C. В’єтнам закликав людей переходити на дистанційну роботу.

Таїланд пішов ще далі: прем’єр-міністр особисто попросив чиновників підійматися сходами, а не ліфтами. Смішно? Можливо. Але саме така дрібнота в сукупності дає відчутну економію.

Енергетична криза вже дістається до ринкових прилавків. “Якщо мої витрати зростуть хоч трохи – прибутку майже не залишиться”, – каже Дьєу Лінь, торговка овочами з Ханоя, описуючи, що означає для неї навіть десятивідсоткове подорожчання пального. Мільйони дрібних підприємців у схожій ситуації.

Таїланд призупинив експорт нафтопродуктів, щоб захистити власні запаси – і тим самим ненавмисно закрив майже третину з шести тисяч автозаправних станцій у сусідній Камбоджі. Ланцюгова реакція в дії. В’єтнам зобов’язав нафтопереробні заводи і дистриб’юторів підтримувати максимально можливий рівень запасів, Таїланд розтягує двомісячний резерв і шукає альтернативні внутрішні джерела. Обидві країни використовують цінові субсидії, щоб захистити домогосподарства від стрибка тарифів.

Японія і Корея шукають нових постачальників

Японія цього тижня почала розкривати запаси, яких вистачить приблизно на 45 днів, – щоб утримати ціни на пальне від різкого стрибка в умовах уповільнення нафтового імпорту. Востаннє країна вдавалася до цього заходу після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Toyota, Mitsubishi, Nippon Steel – всі залежать від безперебійних постачання енергоносіїв, і уряд це розуміє.

Але чи надовго вистачить резервів? Аналітик Муйю Сюй з консалтингу Kpler пояснює: вивільнення запасів дає переробним підприємствам певний буфер, але не збільшує загального обсягу постачань, якщо країна не може одночасно купувати нафту, яку вивільняють інші. Фундаментальних проблем це не вирішує – так само вважає Міка Охбаяші з Інституту відновлюваної енергетики Японії, додаючи, що відновлювані джерела є довгостроковим виходом, але японський уряд досі не виявляє до них реального інтересу.

Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїті планує зустрітися з президентом США Дональдом Трампом наприкінці місяця. У порядку денному – збільшення закупівель американського зрідженого газу та відновлення роботи атомних електростанцій. Тим часом Південна Корея оголосила про вивільнення 22,46 мільйона барелів з резервів – найбільший скоординований захід у межах Міжнародного енергетичного агентства за всю його історію. Масштаб красномовно свідчить про серйозність енергетичної кризи.

Індія та Індонезія – мільярди під ударом

Індія пішла іншим шляхом. Уряд взяв на себе понад половину додаткових витрат, що виникли через потрясіння на ринку, – щоб утримати ціни на зріджений нафтовий газ для небагатих домогосподарств. Міністр нафтової промисловості Хардіп Сінгх Пурі підтвердив це офіційно. Але дефіцит уже просочується в ресторани і готелі: заклади скорочують години роботи, закриваються або прибирають з меню страви, що потребують тривалого приготування чи смаження у фритюрі.

Масштаб проблеми вражає. Індія – найбільш населена країна світу і другий за величиною імпортер зрідженого нафтового газу на планеті. Утримувати ціни на низькому рівні у такому масштабі – справа коштовна й обмежена в часі. Аналітик Дуттатрея Дас з аналітичного центру Ember попередив: ситуація може погіршитися вже за тиждень, якщо урядові субсидії зупиняться. “Газ не накопичиш у великих обсягах”, – зазначив він, уточнивши, що хімічні заводи та малий бізнес відчують дефіцит першими.

В Індонезії – 287 мільйонів жителів – уряд пообіцяв не підвищувати ціни на пальне в період свята Ід аль-Фітр. Що буде після свята – невідомо. Аналітик Адхігуна з Energy Shift Institute прямо зазначив: ніякої ясності немає, що фактично означає майбутнє підвищення цін. Резервів у країни лише на 20 днів – найменше серед великих економік регіону. “Це врешті-решт досягне критичної межі”, – попередив він. Таїланд теж у пастці: якщо скасувати субсидії – стрибнуть ціни і почнеться паніка, якщо залишити – бюджет тріщатиме по швах.

Як реагує Європа

Європейський союз не залишився осторонь, хоча й перебуває далеко від Ормузу. Ціни на енергоносії в блоці різко зросли з початку конфлікту, і цього тижня міністри зібралися у Брюсселі, щоб обговорити заходи з підвищення енергетичної безпеки. ЄС намагається прискорити перехід на відновлювані джерела – не тільки з екологічних міркувань, а й з суто прагматичних: щоб позбутися залежності від нестабільних регіонів.

“Ми шукаємо способи знизити рахунки за електроенергію для людей і розробляємо термінові заходи на підтримку бізнесу та найбільш вразливих громадян”, – заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен. Звучить заспокійливо. Але чи достатньо цього – покаже найближче місяці.

Загальна картина виглядає невтішно. Енергетична криза одночасно вдарила по всьому регіону – від В’єтнаму до Японії, від Індії до Індонезії. Держави вичерпують резерви, накопичені роками, субсидії тиснуть на бюджети, а бізнес і домогосподарства змушені рахувати кожен літр. Якщо конфлікт не вщухне найближчим часом, наступним кроком стане не економія, а справжній дефіцит.

За матеріалами:

• 
  AP News — apnews.com