- Ключові пункти:
- Автократизація в Центральній та Східній Європі: три нові члени ЄС – Хорватія, Словаччина та Словенія – долучилися до переліку автократизаторів у 2025 році, загалом охопивши 65% населення регіону.
- Різноманітність режимів: регіон поділяється на групи, від справжніх ліберальних демократій (5% населення) до електоральних автократій (65%), а також "сірі зони" між демократією та автократією.
- Інструменти автократизації: цензура медіа та тиск на судову систему є основними методами, що використовуються для поступового підриву демократичних інституцій у Центральній та Східній Європі.
- Глобальний контекст: відступ демократії спостерігається у світовому масштабі, повертаючи ситуацію до рівня 1978 року, коли автократії домінують над демократіями за кількістю країн і часткою населення.
Щорічний звіт V-Dem Institute зафіксував різке погіршення стану демократії у Центральній та Східній Європі. У 2025 році до переліку країн із деградуючою демократією додалися три члени ЄС – Хорватія, Словаччина та Словенія. Тепер 65% жителів регіону проживають у країнах із режимами, які важко назвати справжньою демократією.
Автократія в ЄС перестала бути теоретичною загрозою – вона стала задокументованим фактом. Щорічний звіт “Democracy Report 2026: Unraveling the Democratic Era?”, підготовлений дослідниками Гетеборзького університету у рамках проєкту V-Dem (Varieties of Democracy), констатує: у 2025 році ще три держави – члени Євросоюзу опинилися серед країн, де демократичні норми системно підриваються. Це Хорватія, Словаччина та Словенія. Загалом у Центральній та Східній Європі налічується вже 11 таких держав – проти восьми роком раніше.
Цифри виглядають невтішно. Автократія в ЄС набирає масштабів, яких не очікували навіть найскептичніші аналітики ще десять років тому.
Третя хвиля автократизації дійшла до ЄС
Дослідники V-Dem оперують поняттям “третя хвиля автократизації” – глобальна тенденція, яка тривалий час асоціювалася переважно з країнами Африки, Латинської Америки та Азії. Тепер ця хвиля впевнено накриває Європу. Серед режимів, що відступають від демократії, у складі ЄС – Хорватія, Угорщина, Румунія, Словаччина та Словенія. Поза межами союзу, але в безпосередньому сусідстві, – Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова, Сербія та Україна.
Важливо розуміти, що за методологією V-Dem автократизація – це не миттєвий переворот, а поступовий процес. Країна може роками залишатися формально демократичною державою зі справними виборами – але якщо незалежність судів падає, медіасередовище стискається, а виконавча влада виходить з-під будь-якого контролю, алгоритм фіксує сигнал тривоги. І він далеко не завжди відповідає тому, що говорить уряд відповідної країни про власну демократичність.
Демократія відступає: хто демократизується, а хто — ні
Кількість країн, що стають більш авторитарними або демократичними — по регіонах світу у 2025 році
до авторитаризму
до демократії
в одній Африці
12 країн автократизуються проти лише 7 демократичних — найбільший розрив у будь-якому регіоні. Військові перевороти, узурпація влади та придушення опозиції набирають обертів.
Регіон під найбільшим тиском поза Африкою. Зростання авторитаризму тут нерозривно пов’язане з агресивною зовнішньою політикою росії та її впливом на сусідні держави.
Жодна країна не рухається до автократії — 4 навпаки зміцнюють демократичні інститути. Однак дослідники V-Dem застерігають: тренд не гарантований, і окремі країни вже демонструють тривожні сигнали всередині.
У 2025 році авторитаризм наступає майже вдвічі активніше, ніж демократія. На кожну країну, що здобуває свободи, припадають майже дві, що їх втрачають. Глобальна «третя хвиля» демократизації фактично змінила напрямок.
Загалом автократизація охопила 46% країн регіону, де проживає 32% населення ЦСЄ. Це не більшість за кількістю людей – але небезпечна концентрація за кількістю держав. Особливо зважаючи на те, що всі вони так чи інакше пов’язані між собою через ЄС, НАТО або регіональні інституції.
Питання та відповіді
Які нові країни ЄС опинилися в зоні демократичної деградації у 2025 році?
У 2025 році V-Dem зарахував до деградуючих режимів три члени Євросоюзу – Хорватію, Словаччину та Словенію. Разом з Угорщиною та Румунією вже п’ять держав-членів ЄС фіксують системне послаблення демократичних інституцій.
Що означає термін “електоральна автократія” у звіті V-Dem?
Електоральна автократія – режим, де вибори формально відбуваються, але не забезпечують реальної зміни влади або вільної конкуренції. Такі країни, як Угорщина, росія чи Сербія, проводять регулярні голосування – проте їхній результат фактично зумовлений заздалегідь через тиск на медіа, опозицію та суди.
Чи є в регіоні країни, де демократія зміцнюється?
Так, V-Dem виявив два таких приклади у ЦСЄ – Чорногорію та Польщу. Разом вони становлять лише 8% населення регіону, що підкреслює масштаб загального відступу демократичних цінностей.
Портрет регіону – хто де опинився
V-Dem розподіляє країни за п’ятьма індексами демократії: електоральним, ліберальним, егалітарним, партисипаторним та дорадчим. Основна метрика звіту – Індекс ліберальної демократії, який вимірює не лише наявність виборів, а й реальний стан стримувань і противаг, незалежності судів та рівень громадянських свобод.
За цими критеріями ЦСЄ ділиться на чотири групи. Лише 5% населення регіону – мешканці Чехії та країн Балтії – живуть у справжніх ліберальних демократіях. Ще 24% перебувають в електоральних демократіях на кшталт Болгарії чи Польщі – де вибори конкурентні, але система має системні вади. Найбільша група – 65% – мешкають в електоральних автократіях: Угорщині, росії, Сербії та інших.
Осібно стоїть Білорусь – єдина в регіоні “закрита автократія”, де про будь-яку електоральну конкуренцію немає навіть мови. Там проживає 3% населення ЦСЄ. Ще 3% опинилися у так званій “сірій зоні” – між електоральною автократією та електоральною демократією. До неї V-Dem відніс Албанію, Боснію і Герцеговину, Молдову та Північну Македонію.
Є й хороша новина – хоч і скромна. Два приклади демократизації в регіоні все ж існують: Чорногорія та Польща. Разом вони охоплюють 8% населення ЦСЄ. Негусто – але принаймні свідчить, що рух у зворотному напрямку можливий.
Цензура як головний інструмент
Автократія в ЄС і за його межами використовує схожий арсенал. Найпоширеніший метод – цензура медіа. За даними V-Dem, до неї вдаються 73% усіх режимів, що деградують, у світі – 32 країни з 44, які фіксуються як такі, що відступають від демократичних норм.
Механізм скрізь приблизно однаковий: спочатку державні або лояльні до влади структури скуповують незалежні видання, потім запроваджуються “регуляторні” обмеження для незручних медіа, а журналісти отримують кримінальні справи за “дезінформацію” або “образу державних інституцій”. Ніхто офіційно не оголошує цензуру – просто медіасередовище поступово стає однорідним.
Не менш ефективним інструментом залишається тиск на судову систему. Якщо суди перетворюються на продовження виконавчої влади, вся система стримувань і противаг руйнується – і жодний виборчий результат не може виправити ситуацію, бо немає органу, здатного захистити його від оскарження або перекручення.
Глобальна картина – демократія повертається у 1978 рік
Регіональні тенденції – відлуння глобального процесу. V-Dem фіксує, що рівень демократії для пересічного жителя планети сьогодні відповідає показникам 1978 року. Тобто майже п’ятдесят років поступу – скасовано.
Албанія в ЄС: прискорення без демократії
На кінець 2025 року у світі налічувалося 92 автократії проти 87 демократій. 74% населення Землі – шість мільярдів осіб – живуть в автократичних системах. У ліберальних демократіях мешкає лише 7% людства – близько 600 мільйонів. Ці цифри розвіюють будь-які ілюзії щодо “природного поширення демократії” як незворотного процесу.
Дослідники V-Dem не дають прямої відповіді на запитання, чому це відбувається. Але якщо придивитися до географії цих режимів – вони часто поєднують економічне невдоволення населення, послаблення верховенства права та наявність харизматичних лідерів, готових грати на страхах і образах. Рецепт давно відомий. Застосовується – успішно.
Що ж до ЄС – союз опинився перед нетривіальною дилемою. Механізми впливу на власних членів виявилися вкрай обмеженими, про що переконливо свідчить досвід Угорщини. Додавати до цього переліку Хорватію, Словаччину та Словенію – це не просто статистична зміна. Це виклик самій ідентичності об’єднання, побудованого на принципах демократії та верховенства права.
За матеріалами
intellinews.com
intellinews.com
v-dem.net
v-dem.net
