Новини світових ЗМІ з аналітикою від Діогена

Паспорти дітей як межа довіри до AI-агента

Кожен AI-агент для батьків обіцяє повернути вільний час, але ціна цієї обіцянки — приватність і доступ до родинних даних. Ерика Лейєр, мама двох дітей віком 2 і 6 років, делегує AI-агентові Instinct побутові справи. Планування харчування, календар, нагадування про дні народження. «Я справді отримую величезну кількість часу назад», — каже вона.

Одного разу агент дослідив сімейну поїздку до Португалії, де вона живе. Він запропонував купити квитки на потяг.

Є одне «але». Для покупки він просив паспорти її дітей.

Лейєр керує власною консалтинговою компанією з AI, працює з командою агентів і навчила близько ста людей будувати агентні системи. Вона прочитала умови приватності Instinct і вирішила, що їм бракує прозорості. Квитки вона забронювала сама. Редакція Mashable намагалася зв’язатися із засновником Instinct, але відповіді на момент публікації не отримала.

Чому батьки першими пересіли на AI-агента

За кілька місяців американські батьки отримали з чого вибирати. Meta запустила Muse 8 вересня, а OpenAI відповіла Dots 29 вересня. Anthropic відкрила список очікування на «проактивного» агента Claude Duet.

Конкуренція вийшла гучною. За оцінкою Apptopia, Muse отримав 2,8 мільйона встановлень у світі за перші 12 днів. Інвестиційний раунд Instinct, за даними огляду BetterClaw, оцінив стартап у 10 мільярдів доларів. Не погано для помічника, який поки що пускає лише за запрошенням.

Дані Menlo Ventures пояснюють, чому батьки опинилися в центрі уваги. Серед американських батьків AI користуються 84% проти 56% у людей без дітей, а щоденне використання зросло з 29% у 2025 році до 40% цьогоріч. Опитування охопило 5067 дорослих американців.

Партнерка Menlo Ventures Емі Ву Мартін каже, що Muse і Claude заощадили їй багато часу на перевірці ресторанів і готелів. «Я б залюбки прибрала цей ментальний тягар зі своєї голови», — зізнається вона. До агента вона не підключила власну пошту через побоювання за безпеку, але готова довірити йому узгодження календарів із чоловіком.

Директор Центру соціально відповідального штучного інтелекту Penn State Ш. Шям Сундар не вважає це егоїзмом. На його думку, батьки дбають про психологічний добробут домівки та стосунки в ній.

Свою ставку роблять і стартапи. Fambot, співзасновником якого є колишній топменеджер Uber Девід Райх, перетворює шкільні листи, спортивні розклади й батьківські чати на щоденний план. Колишня інженерна очільниця Google DeepMind Шиваві Поддар запустила агента Fo. Вона використовує його, щоб вчасно купити костюм на Гелловін і знайти для малої курси мандаринської.

Окремий скандал спалахнув навколо Марісси Маєр. Колишня гендиректорка Yahoo розповіла The New York Times, що попросила свого агента Dazzle описати доньку трьома пунктами для шкільного слайда. За її словами, вона перевіряла, чи здатен Dazzle розрізнити її однояйцевих близнючок на фото. Ерика Лейєр написала в Substack, що реакція на цю історію знецінила користь AI-інструментів для родин.

Приватність: що написано дрібним шрифтом

Віртуальний директор з інформаційної безпеки Кейн Макгледрі каже, що розумні запобіжники доступні кожному. Водночас він розуміє «приватнісний нігілізм». Люди переконані, що їхнє цифрове життя зламають за будь-яких умов, а політики конфіденційності написані так, що читати їх не хочеться.

Чи справді хтось дочитує ці угоди до кінця? Навряд.

Макгледрі радить починати з маркетингових обіцянок. Шукайте формулювання «нульове зберігання», «нульове навчання», «жодного зберігання на сервері провайдера» та «шифрування з нульовим знанням». Вони вказують, що компанія обережно поводиться з даними й обмежує їхнє використання для навчання моделей.

Є й другий критерій. Потрібно перевірити, чи агент ізолює облікові дані. Паролі від банку та від Gmail мають зберігатися окремо. Якщо вони лежать в одному місці, зловмисник, який отримав доступ до скриньки, дістанеться й до рахунку.

Практика підтверджує ці побоювання. Початкові умови Instinct давали безстрокову невідкличну ліцензію на матеріали користувачів, зокрема для навчання моделей, але після критики компанія 26 серпня прибрала це формулювання. Скасування доступу зупиняє нові запити, але не видаляє те, що агент уже забрав.

Скринька, яка знає забагато про дані батьків

Батьки часто недооцінюють, що лежить у пошті. Вони хочуть, щоб агент прочитав щотижневу розсилку зі школи. А там же листування зі шкільним персоналом, лікарями, психотерапевтами.

Макгледрі не вважає, що сам доступ до медичних даних дитини — негайна проблема. Його непокоїть інше: де ці дані осядуть і що з ними станеться згодом. Якщо стартап збанкрутує, активи можуть опинитися в руках іншої компанії.

Рекламодавці, зауважує він, теж зарилися б у життя родин такого масштабу заради точнішого таргетингу. Довіряти агентові від відомої платформи, як-от Meta, теж не варто безумовно. Компанія вже мала власний скандал із приватністю.

Надія на стандарти поки далека. Інститут інженерів електротехніки та електроніки (IEEE) розробляє нові стандарти агентної безпеки, але, за словами Макгледрі, вони не будуть готові раніше 2027 року. До того часу кожен перевіряє сам.

Схожу логіку підтверджують і незалежні тести. Автор розсилки AI for GenX перевірив п’ять агентів і виявив: Instinct не вміє видаляти окремий запис, а Duet, Muse і Dot надсилають листи з адреси користувача. Одержувач просто вважає, що ви написали сам.

Ризик чи вигода: AI-агент і вибір кожної родини

Макгледрі не очікує, що батьки відмовляться від зручності. Він визнає, що це індивідуальне рішення: що саме ми готові прийняти заради реальної чи уявної користі. Усе те, що агент вміє сьогодні, матиме ціну.

Подібні дилеми вже виникали в інших сферах. Про те, як технологічні гіганти поспішають із продуктами, не завжди зважуючи наслідки, ми писали в матеріалі про злиття SpaceX і Tesla, яке планує Маск. А щодо нових інструментів на базі штучного інтелекту корисно прочитати про безплатний Google Vids з аватарами.

Лейєр поки що користується Instinct без підключення до пошти та персональних даних. Fambot, Fo і Muse у Європі їй недоступні. «Я чекаю на компанію, яка будуватиме продукт із думкою про безпеку», — каже вона.

А ви довірили б агентові паспорти власних дітей? І якщо ні, то що саме ви готові йому віддати?