Яловичина з Канади знову на китайських столах, а експорт до Китаю зростає такими темпами, що дивує навіть самих експортерів. За словами високопосадовців Альберти, цьогорічні поставки до Китаю можуть наблизитися до 500 мільйонів канадських доларів (355 мільйонів доларів США). Це друге місце серед зовнішніх ринків для канадських скотарів. Попереду лише США.

Про це говорили на дев’ятій Китайській міжнародній імпортній виставці в Шанхаї. Заступник міністра сільського господарства й іригації Альберти Джейсон Гейл назвав суму понад 370 мільйонів канадських доларів. Стільки Канада виручила від продажу яловичини в Китаї з березня до кінця вересня.

Яловичина з Канади після п’яти років заборони

Історія почалася у грудні 2021 року. Тоді на фермі в Альберті виявили атиповий випадок губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби. Китай, який у 2021 році був четвертим за розміром ринком канадської яловичини, залишився єдиною країною, що зберегла заборону.

Перелом настав у січні 2026 року. Прем’єр Марк Карні відвідав Пекін і домовився із Сі Цзіньпіном про зниження тарифів. Яловичину в тій угоді прямо не згадували. Проте міністр сільського господарства Гіт Макдональд 19 січня повідомив, що Китай відновив доступ для канадської яловичини.

Деталі уточнив уряд Канади. Китай відновив доступ для 20 зареєстрованих канадських м’ясопереробних підприємств станом на 15 січня 2026 року. Перші партії пішли за кілька днів. Тарифні пільги на інші товари набули чинності пізніше, у березні, і цю дату часто плутають із відкриттям ринку для м’яса. До слова, торговельну політику Оттави змінювали й тарифи сусіда, про що йдеться в матеріалі про тарифи Трампа для Канади.

Масштаб відновлення вражає. За даними Інституту Китаю Університету Альберти, експорт замороженої безкісткової яловичини зріс приблизно з 0,5 мільйона до 156,6 мільйона канадських доларів. Для порівняння, за рік до заборони Китай купив у Канади 20 045 тонн яловичини на 193 мільйони доларів. Тобто довоєнний рівень уже перекрито майже вдвічі.

Канадські скотарі й Альберта про успіх

Гейл пояснює успіх двома чинниками. Перший: Китай відкрив ринок. Другий: китайські покупці дедалі охочіше беруть преміальне м’ясо. Експорт агропродовольчих товарів Альберти до Китаю за вісім місяців 2026 року зріс на 51 відсоток у річному вимірі. Здебільшого завдяки яловичині.

“Китай для нас ключовий ринок”, — сказав Гейл. Альберта й надалі просуватиме там преміальну яловичину, зерно та олійні культури. Крім продажів, є ще одна вигода. Тісна робота з імпортерами допомагає зрозуміти смаки споживачів і будувати довгі стосунки.

Президент Канадської асоціації скотарів Тайлер Фултон зізнався, що швидкість відновлення перевершила очікування галузі. “Темпи експорту до Китаю цього року багатьох здивували”, — наголосив він. Канада експортує приблизно половину своєї яловичини та живої худоби. Тому новий покупець допомагає канадським скотарям розширити канали збуту й не залежати від традиційних ринків.

Чим же Канада бере? Не ціною. Фултон каже, що перевага — у стабільній якості, яку десятиліттями забезпечували інвестиції в генетику худоби та стандарти виробництва. На виставці китайські імпортери висловили зацікавленість у додаткових обсягах. Чи вистачить на всіх м’яса — питання інше.

Експорт до Китаю: комісія і пільги до 2028 року

Політичний фон сприятливий. 29-те засідання Спільної економічної й торговельної комісії Китаю та Канади у вівторок у Пекіні провели міністр торгівлі КНР Ван Вентао і канадський міністр міжнародної торгівлі Манiндер Сідху. Це вперше комісія зібралася на міністерському рівні.

Ван Вентао заявив про готовність поглиблювати співпрацю в традиційних галузях. Це нафта й газ, сільськогосподарська та водна продукція, споживчі товари. Паралельно сторони обговорили нові напрями: нові матеріали, передове виробництво, чисту енергетику та розумне сільське господарство.

Є й конкретний результат. Канада і Китай погодилися на два роки продовжити пільговий доступ для канадських сої, гороху, омарів і крабів до кінця 2028 року. Точніше, йдеться про шрот ріпаку, а не сою. Це канадський шрот ріпаку, горох, омари та краби. Яловичини в цьому переліку немає, бо її доступ ґрунтується на окремому рішенні митниці.

Загальна торгівля теж зростає. За дев’ять місяців 2026 року двосторонній товарообіг склав 80,39 мільярда доларів, що на 17,2 відсотка більше, ніж торік. Про ширший контекст відносин читайте в матеріалі про економічну залежність Китаю від імпорту.

Ризики для експорту до Китаю

Не все так райдужно. Поголів’я худоби в Канаді та США скорочене, а посуха додатково зменшила стада. Експерти застерігали ще в січні: великих обсягів швидко не буде. Аналітик Сільвен Шарлебуа припускав, що ціни для канадців через Китай не зміняться.

Є й політичний ризик. Представник Canada Beef Альберт Ерінгфельд нагадав, що завжди можливі збої на ринку, адже раніше торговельні напруження вже призводили до раптових призупинень. Хто гарантує, що історія не повториться? Тому галузь і радіє, і дивиться навсторожі.

Є й ще один виклик. Китай оголосив, що понад квоту діятиме тариф 55 відсотків для постачальників зі США, Бразилії та Австралії. Квота на 2026 рік становить 2,7 мільйона тонн. Канаду цей перелік не називає. Утім, конкуренція на китайському ринку лише зростатиме. Схожу логіку диверсифікації видно й на інших ринках, зокрема у темі канадського громадянства для американців.

Ставка Оттави відома: збільшити експорт до Китаю на 50 відсотків до 2030 року. Яловичина стала першим яскравим доказом, що ця мета не порожні слова. Чи втримається темп, коли поголів’я худоби залишається обмеженим? Відповідь покаже наступний рік.