Новини світових ЗМІ з аналітикою від Діогена

Пекін підтвердив переговори про безпрецедентну зустріч Сі Цзіньпіна, Трампа й путіна на полях АТЕС у Шеньчжені. Київ тим часом отримує нові ракетні удари й вимагає письмових гарантій безпеки.

Саміт Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа й володимира путіна може відбутися вже цього місяця. Пекін підтвердив: розмови про таку зустріч тривають. Речниця МЗС Китаю Мао Нін сказала, що країна «підтримує зв’язок із відповідними сторонами». За її словами, йдеться про зустріч трьох лідерів. Дати й порядку денного вона не назвала.

Що відомо про саміт у Шеньчжені

Місце події — південнокитайський Шеньчжень. Зустріч може відбутися на полях саміту АТЕС 18–19 листопада, який приймає Сі. До цього ідея пройшла кілька етапів.

Путін порушив тему в телефонній розмові з Трампом 9 жовтня, а речник кремля Дмитро Пєсков підтвердив обговорення 19 жовтня. Трамп уже заявляв, що не погоджувався на тристоронню зустріч, але мав би до неї інтерес. Він хоче говорити про ядерну зброю й денуклеаризацію, а торгівля, ймовірно, теж спливе.

Дату досі ніхто не оголосив. Ні Білий дім, ні кремль не назвали її, а Пекін підтвердив лише тривалість контактів. Станом на 7 листопада 2026 року формат лишається відкритим.

Є й історична рамка. Видання УНН, посилаючись на Bloomberg, нагадує: найближчою паралеллю вважають Ялтинську конференцію 1945 року. Охочих до такого порівняння, певно, більше в москві, ніж у Києві.

Чого очікують від тристоронньої зустрічі

Інтереси трьох столиць розходяться. Сунь Юнь, директорка китайської програми Центру Стімсона, вважає: росія, ймовірно, використає саміт, щоб підтягти Пекін і Вашингтон ближче до позицій москви щодо України. Данні Рассел, колишній високопосадовець Держдепу часів Обами, а нині науковий співробітник Інституту політики азіатського суспільства, розповів інше. Радники Трампа застерегли його: тему України краще обходити.

Експерти з Korea Times бачать у зустрічі радше фотоможливість. На їхню думку, Китай не вестиме розмов про контроль над озброєннями чи Україну, окрім закликів до миру.

Київ налаштований різко. Глава МЗС Андрій Сибіга писав 19 жовтня: зустріч росії, Китаю й США зробить “тільки навпаки”, підбадьоривши путіна продовжувати війну. Позиція зрозуміла. Хто ж радий, коли про твою долю говорять без тебе?

Є ще й торговий фон. Трамп має втретє цього року зустрітися із Сі в Шеньчжені, а чинне торговельне перемир’я спливає в січні. Про схожі торговельні війни ми вже писали у матеріалі про торговий щит ЄС проти Китаю.

Ніч балістики над Києвом

Поки дипломати шліфують формулювання, Україна рахує уламки. У суботу росія знову атакувала країну. Напередодні Зеленський заявив у вечірньому зверненні: розвідка бачить підготовку нових ударів по енергетиці, мостах через Дніпро й цивільній інфраструктурі. «Це буде нелегко», — сказав він про оборону.

Попередження справдилося за лічені години. Кілька хвиль балістичних ракет вдарили по Києву в ніч на 7 листопада. За даними Зеленського, росія випустила 36 балістичних ракет, усі по Києву й області. Ще й 172 дрони типу “шахед”, із них 137 реактивних.

Мер Віталій Кличко повідомив про пошкодження житлового будинку в Солом’янському районі. Постраждав і дитячий садок. Пошкоджено Північний міст: рух у обох напрямках закрито. Кличко написав у Telegram, що ситуація з енергопостачанням столиці «надзвичайно ускладнена».

Дані про постраждалих різняться залежно від джерела й часу оновлення. Euronews пише про п’ятьох поранених, зокрема дитину. Kyiv Independent у ранковому оновленні називав щонайменше шістьох у місті Київ. Остаточну цифру слід чекати від офіційних служб.

Є й несподівана деталь. Мости через Дніпро потрапили під удар уперше за майже п’ять років війни. Київ більшу частину повномасштабної війни жив із цими мостами як із непорушним фактом.

Патріоти лишаються болючою темою. Держдеп схвалив пакет ракет PAC-3 на 2,1 мільярда доларів, але Зеленський каже: постачання можуть тривати роками. За його словами, США зараз дають лише 12 ракет Patriot на місяць — приблизно чверть від обсягів часів Байдена. Тема перегукується з тим, що ми розбирали у матеріалі про розвідку росії та удари Ірану по США.

Гарантії безпеки на папері

Зеленський хоче від союзників конкретики. Інтерв’ю телеканалу 1+1 він дав пізно ввечері в четвер. «Важливо, щоб це було чітко зафіксовано на папері», — сказав він. Питання не в десятках пунктів. Питання в результаті: що станеться, якщо росія знову почне атакувати? Хто діятиме, чим і коли?

Слова пролунали після двох днів дискусій у Брюсселі. Там обговорювали гарантії безпеки й підготовку до тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі. Участь узяли посадовці США, Великої Британії, Франції, Німеччини та ЄС. Були також представники Світового банку й інвестгрупи BlackRock. Про це написав головний український переговорник Рустем Умєров.

Далі — Абу-Дабі. Україна, росія й США проведуть перші прямі тристоронні переговори від лютого 10–11 листопада. У порядку денному — гарантії безпеки, енергетичне перемир’я й експорт зерна через Чорне море.

Зеленський додав важливий нюанс. Він застеріг від ідеї європейсько-російської безпекової архітектури, яку обговорювали з американцями. Для нього це небезпечно: спершу треба вирішити, як закінчити війну і які гарантії отримає Україна.

Скептиків вистачає. Відставний генерал-майор Бундесверу Райнгард Вольскі сказав: перспективи в Абу-Дабі не надто райдужні, бо росії зараз не цікаві переговори. Тим часом Київ, за словами Зеленського, входить у переговори зі стабільної позиції на фронті. Проте з серйозними проблемами в протиповітряній обороні.

Про дипломатичні розбіжності між союзниками можна прочитати й у матеріалі про конфлікт Макрона та Трампа. Поки що одне очевидно: поки лідери торгуються про формат, Київ рахує ракети й години до наступної тривоги.