У Боснії та Герцеговині правоохоронні органи стрімко впроваджують новітні інструменти спостереження — дрони, камери з розпізнаванням облич і навіть супутниковий інтернет — випереджаючи чинне законодавство.
Поліцейські підрозділи у Зениці вже фіксують порушення ПДР за допомогою дронів, у Баня-Луці з’явилися антени Starlink та пристрої для блокування безпілотників, а в Сараєво офіцери користуються нагрудними камерами під час перевірок.
Правова база відстає
Використання більшості технологій регулюють лише внутрішні інструкції відомств, які нерідко не відповідають законам. У червні скупщина Республіки Сербської ухвалила закон, що дозволяє встановлення глушників сигналу, надаючи місцевій поліції фактичний контроль над повітряним простором, хоча національне агентство BHANSA має пріоритет у цій сфері. Інтернет Starlink досі не схвалений державним регулятором, але силовики активно користуються його обладнанням.
Технології вже демонструють ефективність.
У 2023-му поліція Сараєво, підключившись до біометричного хабу Інтерполу, ідентифікувала й затримала підозрюваного в контрабанді людей. Того ж року троє найманих убивць зі Швеції були вистежені камерами Республіки Сербської після вбивства лідера угруповання «Фокстрот» Гарріса Естердала.
Експерти попереджають про ризики. Кіберфахівець Дамір Софтіч визнає користь технологій у розшуку зниклих чи під час терактів, але наголошує на потребі прозорості й підзвітності. Юрист Адмір Дуранович нагадує, що надзвичайно складна післявоєнна система управління розмиває відповідальність: «Ми не завжди знаємо, хто має контролювати ці процеси».
Система спостереження розширюється
У 2020 році лише в Баня-Луці та Східному Сараєво встановили понад 500 камер, частина з них підтримує розпізнавання облич. Влада запевняє, що функція FRT не активована, але технічна готовність існує. Белградський дослідник Джордже Крівокапіч попереджає: без єдиного контролю такі інструменти загрожують основним правам громадян.
Вступ до ЄС змушує Боснію та Герцеговину узгоджувати закони з нормами GDPR та новим регламентом ЄС про штучний інтелект, який забороняє масове онлайн-збирання біометричних даних. Проте, як зауважує Софтіч, повна заборона FRT може позбавити суспільство переваг технологій, тоді як їхнє нерегульоване використання створює ризики масового стеження та дискримінації.
Попри офіційні заперечення, країна вже має інфраструктуру, здатну підтримати повномасштабне впровадження розпізнавання облич. «Сама технологія не є злою, усе залежить від того, хто і як її контролює», – підсумовує Софтіч.
За матеріалами:
