Ізраїль завдав ударів по місту Газа, полюючи на командира ХАМАС. Водночас армія попередила мешканців ліванського села про неминучий напад. Гуманітарна криза поглиблюється через блокаду після руйнівного шторму.
Ізраїльські збройні сили підтвердили удар по житловому кварталу міста Газа. Офіційна заява лаконічна: ціллю був «ключовий» функціонер ХАМАС. Ім’я не розголошують. Про жертви серед цивільних мовчать. Паралельно армія оприлюднила попередження для жителів села Янух у південному Лівані, округ Тір. Повідомлення просте: евакуюйтеся, удар буде.
Це вже звична тактика. З жовтня 2023 року подібні «точкові операції» забрали життя понад 70 тисяч палестинців. Але цього разу ситуація ускладнюється природним лихом.
Шторм «Байрон» оголив масштаб катастрофи
Шторм «Байрон» пронісся Газою за кілька днів. Міністерство внутрішніх справ анклаву підтвердило: щонайменше 14 загиблих. Сильні вітри досягали швидкості 80-90 км/год. Безперервні дощі затопили руїни, де ховаються сім’ї. Будівлі, пошкоджені бомбардуваннями, обвалювалися під натиском стихії.
Міжнародна організація Oxfam оприлюднила гнівну заяву. Ізраїльська влада блокує поставки критично важливих матеріалів. Паливо для генераторів не пропускають. Будівельні матеріали для тимчасового житла — теж. Обладнання для водопостачання? Заборонено.
«Цілком запобіжна шкода» — так Oxfam характеризує людські втрати від шторму. Якби не блокада, багато смертей можна було уникнути. Люди гинуть не лише від бомб, а й від промоклих наметів та відсутності чистої води.
Статистика смерті: цифри за 14 місяців війни
Останні 24 години принесли ще двох загиблих палестинців. Здавалося б, невелике число на тлі загальної трагедії. Але за кожним — реальна людина, сім’я, зруйноване життя.
Загальні втрати від війни, яку багато міжнародних експертів кваліфікують як геноцид, вражають:
- 70 654 палестинців загинуло з жовтня 2023 року
- 171 095 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості
- Понад 1,9 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами
- 85% житлового фонду Гази зруйновано або пошкоджено
Для порівняння: під час нападів ХАМАС 7 жовтня 2023 року в Ізраїлі загинули 1 139 осіб. Близько 200 людей було захоплено в полон. Співвідношення втрат — приблизно 1:62.
Чи виправдовує одна трагедія іншу? Міжнародне право каже: ні. Але бомби продовжують падати.
Легалізація незаконного: 19 поселень отримали статус
У п’ятницю ізраїльський кабінет міністрів ухвалив резонансне рішення. Дев’ятнадцять поселень на окупованому Західному березі річки Йордан отримали легальний статус. Формулювання офіційне: «створення та регулювання». Суть проста: те, що було злочином за міжнародним правом, тепер буде злочином із державним фінансуванням.
Комітети народного опору — палестинська організація, що координує громадянський спротив — відреагували негайно. «Це злочинне рішення є небезпечною ескалацією», — йдеться у заяві. Організація назвала рішення «кроком у безперервній кампанії етнічних чисток».
Формулювання різке, але чи перебільшене? Погляньмо на факти.
Анатомія колонізації: як працює система
Механізм захоплення палестинських земель відпрацьований до дрібниць. Спочатку з’являються «форпости» — фургони та каравани на вершинах пагорбів. Формально вони незаконні навіть за ізраїльським правом. Але це оманлива формальність.
Що відбувається насправді? Ізраїльська армія негайно забезпечує «незаконні» форпости охороною. Підключає електрику. Встановлює системи спостереження. Будує під’їзні дороги. Все це — за державні кошти.
Далі починається лобіювання. Поселенці — потужна політична сила в Ізраїлі. Їхні представники засідають в уряді, в Кнесеті, в місцевих радах. Через кілька років форпост ретроактивно легалізують. Це означає:
- Державне фінансування інфраструктури
- Юридичний захист від виселення
- Доступ до води з палестинських джерел
- Розширення периметру за рахунок сусідніх земель
Чи стає поселення законним з погляду міжнародного права? Ні. Четверта Женевська конвенція 1949 року чітко забороняє переселення цивільного населення окупаційної держави на захоплені території. Але кого це хвилює в Тель-Авіві?
«Праві та ліві єдині»: консенсус щодо анексії
Цікавий нюанс ізраїльської політики: різниці між правими та лівими щодо поселень фактично немає. Це твердження здається провокаційним, але аналітики підтверджують.
Суперечки точаться навколо тактики, не стратегії. Праві хочуть швидкої, відкритої анексії. Ліві віддають перевагу повільній, тихій колонізації. Результат однаковий: дедалі більше палестинської землі переходить під контроль поселенців.
Нинішній уряд — найбільш правий в історії Ізраїлю. Міністр фінансів Бецалель Смотріч сам мешкає в поселенні. Міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір засуджений за підтримку тероризму та расизм. За таких умов розширення поселень відбувається, за влучним висловом аналітиків, «на стероїдах».
Поселенці більше не лобіюють уряд ззовні. Вони і є уряд.
Південний Ліван: новий фронт чи старий сценарій?
Попередження для села Янух у південному Лівані — тривожний сигнал. Округ Тір неодноразово зазнавав ізраїльських ударів. «Хезболла» та ізраїльська армія обмінюються вогнем регулярно з осені 2023 року.
Ескалація на ліванському напрямку загрожує регіональною війною. Іран підтримує «Хезболлу». США підтримують Ізраїль. Сирія — розколота та нестабільна. Баланс тримається на волосині.
Історична паралель очевидна: війна 2006 року почалася з подібних «обмежених операцій». Тоді загинули понад 1 200 ліванців, переважно цивільних. Ізраїль втратив 165 осіб. Жодна сторона не досягла заявлених цілей.
Ізраїль наносить удар по керівництву ХАМАС у Катарі
Чи повториться історія? Наразі обидві сторони, схоже, уникають повномасштабного конфлікту. Але кожне попередження про евакуацію наближає регіон до прірви.
Міжнародна реакція: слова без дій
ООН засуджує. ЄС висловлює стурбованість. США блокують резолюції Ради Безпеки. Цей цикл повторюється роками.
Міжнародний суд ООН у липні 2024 року визнав ізраїльську окупацію незаконною. Рішення має консультативний характер. Ізраїль його проігнорував. Поселення продовжують рости.
Південна Африка подала позов про геноцид. Справа розглядається, тимчасові заходи вже суд ухвалив. Ізраїль атакує Газу, ігноруючи рішення суду.
Що залишається палестинцям? Вижити до завтра. Сподіватися, що черговий удар пройде повз. Ховатися від бомб та шторму одночасно. І дивитися, як черговий форпост перетворюється на «законне» поселення.
