П’ятигодинні переговори в москві не принесли компромісу. Українська делегація вирушила до Брюсселя для консультацій з європейськими партнерами. Наступний етап — зустріч із представниками Дональда Трампа у Вашингтоні.
Кремль намагається приховати очевидне: переговори США та росії зайшли в глухий кут. 3 грудня прессекретар путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що російський диктатор нібито не відкинув американський мирний план. Мовляв, це був лише «нормальний робочий процес пошуку компромісу». Однак факти свідчать про інше.
Напередодні спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер провели у москві понад п’ять годин переговорів із путіним. За результатами зустрічі помічник диктатора Юрій Ушаков констатував: компромісного варіанту плану немає. Деякі американські напрацювання прийнятні для росії, деякі — ні. Що це означає? Простіше кажучи — кремль продовжує наполягати на капітуляції України.
Брюссельський етап: координація з Європою
Поки Пєсков озвучував черговий фейк, українські високопосадовці вже перебували в Бельгії. Секретар РНБО Рустем Умєров та начальник Генштабу Андрій Гнатов зустрілися з радниками європейських лідерів з питань національної безпеки.
«Це постійна наша координація з партнерами, і ми забезпечуємо повноцінну активність процесу перемовин», — написав президент Володимир Зеленський у соціальних мережах. Він додав, що очікує на звіт за підсумками брюссельських зустрічей.
Що саме обговорювали в Брюсселі? По-перше, українська делегація поінформувала європейських колег про відомі деталі московських переговорів. По-друге, сторони обговорили європейський компонент майбутньої архітектури безпеки. Йдеться про конкретні гарантії, які мають замінити членство в НАТО — адже саме це питання залишається одним із найбільш спірних.
Наступний крок — Вашингтон
Після Брюсселя Умєров та Гнатов готуватимуть зустріч із представниками адміністрації Трампа у США. Примітно: початково планувалося, що Віткофф і Кушнер після москви приїдуть до Брюсселя для зустрічі із Зеленським. Проте цей візит скасували. Чому саме — офіційно не повідомляли. Але очевидно, що американська сторона вирішила переформатувати переговорний процес.
Цікава деталь: перед зустріччю в кремлі путін примусив американську делегацію чекати кілька годин. Віткофф і Кушнер гуляли москвою та обідали в елітному ресторані, поки диктатор виступав на інвестиційному форумі. Там він звинуватив Європу у зриві мирного процесу та прозоро натякнув на можливу ескалацію. Типова тактика психологічного тиску.
Еволюція мирного плану: від 28 до 19 пунктів
Так званий «мирний план Трампа» вже зазнав суттєвих змін. Початкова версія містила 28 пунктів. Документ готували спецпосланець Віткофф, віцепрезидент Венс, держсекретар Рубіо та Джаред Кушнер. За даними Financial Times, план передбачав:
- Обмеження чисельності ЗСУ до 600 тисяч військових
- Виведення українських сил із частини Донецької області
- Відмову України від вступу до НАТО
- Визнання Криму, Донеччини та Луганщини де-факто російськими
- Проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди
Після переговорів у Женеві 23-24 листопада кількість пунктів скоротилася до 19. Європейські лідери висловили занепокоєння щодо положень про санкції та заморожені російські активи. Ці питання, на їхню думку, має вирішувати Євросоюз, а не Білий дім.
Трамп заявив, що після роботи з Україною залишилося 22 пункти. Радник голови Офісу президента Олександр Бевз констатував: «Мирний план із 28 пунктів більше не існує у тому вигляді, у якому його всі бачили».
Червоні лінії Києва
Україна визначила три ключові питання, які залишаються неприйнятними. Перше — територіальні поступки. Друге — обмеження чисельності Збройних Сил. Третє — вимога відмовитися від членства в НАТО. За словами держсекретаря США Марко Рубіо, саме питання Донеччини викликає найбільше суперечок.
Київ разом з європейськими партнерами запропонував контрпропозиції. Ключовим елементом стали безпекові гарантії за зразком статті 5 Північноатлантичного договору. Зеленський неодноразово наголошував: «Якщо не НАТО, то має бути щось рівноцінне за силою».
При цьому президент розуміє складність ситуації. У зверненні 21 листопада він визнав, що Україна перебуває під потужним тиском і може опинитися перед болісним вибором: втратити гідність або позбутися ключового партнера.
Позиція кремля: без змін
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) ще до московської зустрічі прогнозували: путін відкине умови мирного плану. І не помилилися. Російські високопосадовці та пропагандисти послідовно відкидають різні версії плану з моменту його публікації в середині листопада.
Натомість кремль постійно нагадує про «неафішовані домовленості», нібито досягнуті під час саміту Трампа та путіна в Анкориджі 15 серпня. Американські аналітики переконані: таким чином москва намагається приховати, що саме росія, а не Україна, перешкоджає переговорному процесу.
путін чітко дав зрозуміти свою позицію: «Війська України, якщо підуть із зайнятих територій — припинимо бойові дії. Не підуть — доб’ємося військовим шляхом». Фактично це ультиматум, а не основа для компромісу.
Європейська єдність під питанням?
Лідери ЄС не готові підтримувати мирний план Трампа у первісному вигляді. Представники Франції, Німеччини, Британії, Польщі та Фінляндії разом із генсеком НАТО проводять консультації щодо альтернативних варіантів.
Голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук повідомила: Київ очікує на збільшення підтримки від партнерів на тлі активізації переговорів. Зокрема, Україна прагне, щоб у 2026 році для ініціативи PURL (закупівля американської зброї) виділили від 12 до 16 мільярдів доларів.
Президент Єврокомісії Антоніу Кошта наголосив: єдина та скоординована позиція ЄС є ключовою для успішного результату переговорів — і для України, і для Європи. Чи вдасться зберегти цю єдність — покаже час.
Чого чекати у майбутньому
Переговорний процес триватиме. Зеленський підкреслив: «Україна працюватиме конструктивно заради реального миру». Однак «реальний мир» для Києва та москви означає абсолютно різні речі.
Переговори США та України: Трамп готує угоду з путіним
Для України — це збереження суверенітету, надійні гарантії безпеки та шлях до європейської інтеграції. Для кремля — фактична капітуляція Києва, територіальні здобутки та нейтралізація «загрози НАТО».
Високопосадовець НАТО 2 грудня заявив: Альянс не бачить ознак бажання росії піти на значні поступки. Це означає, що швидкого прориву очікувати не варто. Попри заяви Пєскова про «відкритість до компромісу», кремль продовжує дотримуватися своїх початкових вимог.
Наступні тижні стануть вирішальними. Від того, як Україна, США та Європа скоординують свої позиції, залежатиме не лише доля мирного плану, а й майбутнє європейської безпеки загалом.
