У липні Данія, приймаючи ротаційне головування Ради ЄС, висловила бажання активізувати процес застосування санкцій проти Угорщини за статтею 7. Ця стаття, яку часто називають “ядерною опцією”, дозволяє призупинення права голосу у певних інституціях ЄС, якщо країна суттєво порушує засадничі цінності ЄС, такі як верховенство права та демократія.
Проте рішення активізувати процедури саме зараз, за дев’ять місяців до вирішальних загальних виборів у квітні 2026 року, викликає занепокоєння. Як юрист з Угорщини, котрий досліджує цю тему вже десятиліття, я відчуваю розчарування від цього кроку.
Вже давно чекали, що націоналістично-консервативний уряд Віктора Орбана своїми діями викличе реакцію , однак до 2018 року це обмежувалося лише порушеннями в судах . З 2018 року, коли офіційно почався процес за статтею 7, значних зрушень не відбулося.
Єдиним результатом стали незначні слухання з угорськими міністрами в Раді . Фактично, санкції ще навіть не обговорювалися.
Натомість, мільярди євро, які Угорщина мала отримати як фінансування , були заморожені через занепокоєння станом правопорядку. Сьогодні, коли Данія оголосила про намір прискорити процес, у мене виникають питання: чому саме зараз?
Угорський уряд вже не раз демонстрував наміри підривати правопорядок, але чому це стало терміновим завданням лише за кілька місяців до нових виборів? За останні 15 років угорці звикли, що вибори не мають великого значення: з моменту перемоги Фідес у 2010 році ставка полягала у тому, чи отримає партія Орбана дві третини голосів, чи просту більшість.
Однак 2026 року вперше існує реальна можливість перемоги опозиції. Партія Тиса, яку очолює колишній апаратчик Фідесу Петер Мадяр, вже протягом півроку має подвійний лідерство в опитуваннях.
Мадяр викликає симпатію тим, що уникає займати чітку позицію в ідеологічно суперечливих питаннях, натомість акцентує на темах поганого стану охорони здоров’я, корупції та інфляції. Уряд Фідес, у свою чергу, намагається представити його як маріонетку Брюсселя і посланця українського президента Володимира Зеленського.
Але такі заяви не мають під собою жодних підстав, адже Мадяр критично ставиться до прискореного вступу України до і наполягає на проведенні референдуму з цього питання. Уряд Орбана, використовуючи перевірену часом стратегію, прагне знайти ворога, а опозицію представити як його слугу.
На цей раз Україна стала жертвою таких нападок: уряд обіцяє, що лише може захистити Угорщину від вступу України до , використовуючи вето в Європейській раді. Угорщина виступає проти вступу України до з кількох причин: мовні обмеження в українській освіті, які порушували права угорської меншини в Закарпатті, побоювання щодо економічних наслідків відкриття ринку для української продукції, а також ризики “імпорту війни” через можливість проникнення української мафії.
Замість конструктивного вирішення цих питань, угорський уряд обирає тактику блокування процесу вступу України до , використовуючи це як головну тему виборчої кампанії. Це викликає питання, чи активізація процедури за статтею 7 зараз, фактично на передодні виборів, не стане додатковим аргументом для пропаганди а, який стверджує, що веде “полювання на відьом” проти Угорщини.
Не дивлячись на свої інтереси, має враховувати наслідки своїх дій у контексті угорських виборів. Втручання у виборчий процес може лише посилити позиції а.
За відсутності швидкого результату, процес за статтею 7 може лише ускладнити ситуацію. Замість цього, варто дочекатися результатів виборів, що можуть вирішити проблему а природним шляхом.
Незалежно від результату, якщо все ж знову переможе, у залишиться можливість повернутися до статті 7. Але наразі найкраще — це дати угорцям самостійно вирішити це питання, не підживлюючи пропаганду і не втручаючись в їх виборчий процес.
Продовження: Проте, питання про те, як довго може дозволити уряду а порушувати принципи верховенства права, залишається відкритим. Угорщина за останні роки неодноразово потрапляла під критику міжнародних організацій і правозахисних груп за посилення авторитаризму, обмеження свободи ЗМІ, судової системи і громадянських прав.
Ситуація ускладнюється тим, що інші країни-члени також стикаються з подібними викликами, і це ставить під сумнів здатність Європейського Союзу діяти ефективно в захисті своїх власних принципів. З іншого боку, політична ситуація в Угорщині також еволюціонує.
Зростає кількість громадян, які незадоволені політикою а і хочуть змін. Нове покоління угорців, яке виросло в умовах членства країни в , цінує свободу пересування, можливості навчання і роботи за кордоном, і вони дедалі частіше виступають проти політики, яка може ізолювати Угорщину від Європи.
Як правило, у таких випадках вирішальну роль відіграють молоді виборці, які на виборах можуть стати тією силою, яка переломить хід подій. Мадяр та його партія, розуміючи значення молоді, активно користуються соціальними мережами і новими технологіями для комунікації зі своїми виборцями, намагаючись надати їм платформу для висловлення власної точки зору і залучення в політичне життя країни.
Однак, уряд а не стоїть осторонь. Ресурси держави використовуються для підтримки проурядових медіа, які домінують в інформаційному просторі, забезпечуючи контрольоване висвітлення подій і створюючи вигідний для уряду наратив.
Це робить змагання нерівним і ставить перед опозицією складне завдання: як достукатися до виборців і донести свою позицію в умовах інформаційного домінування влади. У такій напруженій політичній обстановці змінюється і міжнародна позиція Угорщини.
Угорський уряд намагається маневрувати між вимогами і власними політичними інтересами. Це призводить до неоднозначної зовнішньої політики, де в один момент виступає проти санкцій проти Росії, а в інший – підтримує рішення НАТО.
Такі коливання можуть стати підставою для посилення тиску з боку міжнародної спільноти, яка прагне більшої передбачуваності і співпраці в рамках європейської політики безпеки. Повертаючись до теми санкцій за статтею 7, важливо зазначити, що вона не є єдиним інструментом, яким може вплинути на держави-члени, які порушують свої зобов’язання.
Існує також механізм, який дозволяє Єврокомісії запустити процедури проти країн за порушення європейського законодавства, що може призвести до штрафів та інших фінансових санкцій. Це може стати більш ефективним інструментом, ніж спроби позбавити країну права голосу, які зазвичай стикаються з політичним опором.
Наразі Єврокомісія та країни-члени мають знайти баланс між дотриманням принципів і урахуванням політичних реалій. Важливо, щоб дії не сприймалися як втручання у внутрішні справи Угорщини, а були спрямовані на захист спільних цінностей і забезпечення стабільності в регіоні.
На закінчення, ситуація в Угорщині є частиною ширшої кризи, з якою зіштовхується : як зберегти єдність і дотримання демократичних норм у різноманітному співтоваристві. Вибори 2026 року можуть стати не лише тестом для угорської демократії, але й показником здатності впоратися з викликами, які ставлять під сумнів його фундаментальні цінності.
Водночас, Європейський Союз стикається з дилемою: як діяти ефективно, не перетворюючи це на політичний інструмент, що може бути використаний урядами країн-членів для зміцнення власної влади. Санкції, які можуть бути розцінені як інтервенція у внутрішні справи, здатні лише підвищити націоналістичні настрої і зіграти на руку авторитарним режимам, які намагаються представити себе захисниками національного суверенітету.
Інструменти , які використовуються для контролю за дотриманням верховенства права, повинні бути не тільки ефективними, але й справедливими. Для цього необхідна прозора процедура, яка базується на чітких критеріях і забезпечує об’єктивну оцінку ситуації.
Лише тоді можна буде мінімізувати ризик політичних маніпуляцій з боку національних урядів і забезпечити ефективне впровадження європейських норм. Вибори 2026 року в Угорщині можуть стати переломним моментом не лише для країни, але й для всього Європейського Союзу.
Вони покажуть, чи здатні європейські інституції вплинути на внутрішні процеси в державах-членах і чи можуть демократичні сили в Угорщині мобілізувати достатню підтримку для зміни влади. Успіх або невдача угорської опозиції може суттєво вплинути на подальші стратегії у відносинах з державами, які порушують верховенство права.
Одним із можливих шляхів вирішення проблеми є посилення ролі громадянського суспільства в Угорщині. Європейський Союз може підтримувати неурядові організації та ініціативи, які сприяють демократичним змінам і захисту прав людини.
Це не лише допоможе зміцнити демократичні інституції, але й підвищить довіру до європейських цінностей серед угорців. Іншим важливим аспектом є економічний розвиток і залучення Угорщини до європейських економічних процесів.
Інвестиції в інфраструктуру, освіту та інновації можуть суттєво підвищити рівень життя угорців і зробити їх менш вразливими до популістських лозунгів. Це може стати основою для формування проєвропейських настроїв у суспільстві і зменшення впливу націоналістичних сил.
У довгостроковій перспективі Європейський Союз повинен переглянути свої підходи до розширення і інтеграції. Уроки, винесені з угорської кризи, можуть бути використані для розробки нових механізмів, які забезпечать дотримання європейських норм не лише на момент вступу країни до, але й протягом всього членства.
Це може включати більш жорсткі вимоги до верховенства права і демократичних інституцій, а також регулярний моніторинг і оцінку ситуації в державах-членах. Таким чином, питання санкцій за статтею 7 і ситуація в Угорщині є частиною ширшої проблеми, з якою стикається Європейський Союз.
Це нагадує про важливість не лише збереження єдності, але й здатності адаптуватися до нових викликів і вміти відповідати на них. має шанс стати прикладом для інших країн, які можуть зіткнутися з подібними проблемами, і сигналом для , що потребує перегляду і вдосконалення своїх механізмів захисту демократії.
Це вимагає не лише рішучості з боку європейських інституцій, але й підтримки з боку громадян, які вірять в європейські цінності і готові боротися за їх втілення у своїх країнах. Лише спільними зусиллями можна забезпечити стабільність і процвітання Європи у майбутньому.
Джерело: Diogen.uk
Аналітичний підсумок: Данія бере на себе ротаційне головування в ЄС та прагне активізувати санкційні процедури проти Угорщини, проте з критичними виборами на носі це може мати небажані наслідки.
