- ✨\ Висновки Діоген ШІ
- Страйк державних службовців призначено на 17 листопада через заморожений на місці індекс зарплат.
- Індекс не підвищували з липня 2023 року, тож доходи відстають від цін.
- Прем’єр Лекорню оцінює можливе підвищення індексу приблизно у два мільярди євро.
- Інфляція в жовтні сягнула 3,4%, найвищого рівня від січня 2024 року.
Профспілки французького державного сектору закликали до нової акції 17 листопада, бо заморожені виплати роками з’їдають зарплати. Розбираємо, скільки втратили службовці й чому уряд не поступається.
Страйк державних службовців 17 листопада стане новим випробуванням для прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Про заклик міжпрофспілкової коаліції державного сектору повідомили Le Monde та агентство AFP. Причина та сама, що й у вересні: індекс, від якого залежить базова зарплата чиновників, стоїть на місці.
Прем’єр підтвердив заморожування 17 вересня в інтерв’ю Le Figaro. За його підрахунками, підвищення коштувало б приблизно два мільярди євро. Профспілки назвали таке рішення неприйнятним, і вже 29 вересня вісім організацій вивели людей на вулиці. Саме ця цифра стала головним аргументом уряду.
Страйк державних службовців призначили на 17 листопада
Оголошення збіглося зі скликаною Матіньйоном соціальною конференцією, призначеною на понеділок, і профспілки чекали від неї, за даними порталу JeChange, вагомого кроку щодо мінімальної зарплати. Новий страйк державних службовців продовжує вересневу кампанію проти заморожування і дає зрозуміти, що однієї розмови в кабінетах замало.
Попередня акція відбулася 29 вересня, і до неї долучилися вісім профспілок. За п’ять днів до цієї дати організатори нарахували 155 демонстрацій і зборів у 95 департаментах. Страйкували вчителі, медики, пожежники та податківці, тобто представники державної, територіальної й лікарняної служби.
Масштаб цієї акції порівнюють із груднем 2024 року: тоді на вулиці вийшли від 130 до 200 тисяч людей.
Індекс стоїть із липня 2023 року
Індекс – це єдина вартісна ставка для всього державного сектору Франції. На ній тримається розрахунок базової зарплати кожного службовця, від шкільного працівника до лікаря. З липня 2023 року ця ставка не змінюється, а для 2027 року це вже четвертий рік без підвищення, підрахував портал Selectra.
Від 2017 року ставку підвищували лише двічі: на 3,5% у 2022-му й на 1,5% у 2023-му. Разом це трохи більше ніж 5%. За оцінкою національного інституту статистики Insee, накопичена інфляція за той самий час сягне 24,17% до кінця 2026 року.
Ціни зросли майже на чверть, а ставка – лише на 5%.
Попередні рішення ухвалював ще уряд Франсуа Байру. За даними видання Acteurs publics, у 2025 році ставка лишилася незмінною, а на 2026 рік загальних підвищень не планували. Нинішній прем’єр продовжив цю лінію.
Профспілка Unsa стверджує, що 862 тисячі державних службовців заробляють менше за мінімальну зарплату. Страйк державних службовців стає для них способом нагадати про ці втрати, а не лише про майбутнє заморожування.
Питання та відповіді:
Що означає заморожений індекс для французьких службовців?
Це єдина ставка, за якою рахують базову зарплату в усьому державному секторі. Її не підвищують з липня 2023 року, тому доходи відстають від цін.
Скільки коштувало б підвищення індексу?
Прем’єр Лекорню оцінив його приблизно у два мільярди євро. Саме цю економію уряд хоче зберегти в бюджеті на 2027 рік.
Коли відбудеться страйк державних службовців?
Міжпрофспілкова коаліція державного сектору закликала до страйку 17 листопада. Попередня акція пройшла 29 вересня.
Інфляція 3,4% б’є по гаманцях
Страйк державних службовців припав на час, коли ціни знову прискорилися. За попередньою оцінкою Insee від 30 жовтня, інфляція у жовтні досягла 3,4% на рік. Це найвищий показник від січня 2024 року. У вересні вона становила 3,1%.
Головний чинник – енергія, яка подорожчала на 24,1%. Без неї ціни зростали б лише на 1,7%, пише JeChange. Наприкінці 2025 року інфляція у Франції трималася нижче 1%. Різко прискорилася вона від березня: тоді війна в Ірані, що затяглася на вісім місяців, підштовхнула вгору ціни на вуглеводні.
Остаточні дані за жовтень Insee оприлюднить 13 листопада.
Лекорню шукає два мільярди
Прем’єр пояснює жорсткість бюджетними обмеженнями й називає суму, якої, за його словами, коштувало б підвищення: два мільярди євро. У тому ж інтерв’ю Лекорню залишив невеликий простір для переговорів про захист найнижчих зарплат.
Профспілки наводять власні аргументи й нагадують, що за три десятиліття кількість кандидатів на конкурси до державної служби скоротилася втричі. Заморожена ставка, стверджують вони, ще більше знизить привабливість роботи в державному секторі.
Заморожування стосується всіх трьох гілок служби: державної, територіальної й лікарняної.
Генеральна секретарка профспілки CGT Софі Біне говорила про абсолютну необхідність якомога сильнішого страйку. Для неї це ще й нагода показати рішучість майбутнім кандидатам у президенти, адже страйк державних службовців збігається з початком передвиборчого сезону.
Чи витримає Франція ще один страйк?
Президентські вибори відбудуться навесні 2027 року, тому кожна соціальна суперечка швидко стає політичною, а страйк державних службовців не виняток. Кандидати вже грають на цій темі: Жан-Люк Меланшон пообіцяв підвищити виплати на 10%. Франція входить у виборчий рік із бюджетом, у якому кожен мільярд має ім’я та адресу.
Схожу лінію напруги між групами суспільства нещодавно розбирали й на українському прикладі: суспільний розрив між фронтом і тилом теж росте через гроші та відчуття несправедливості. Для Франції цей розрив має інший вимір: зарплата проти бюджету.
Найближчі дні покажуть, чи змінить щось конференція в Матіньйоні. Сам страйк державних службовців покаже, наскільки широкою буде підтримка акції, на тлі жовтневої інфляції.
