Берлін демонструє рішучий відхід від повоєнного пацифізму: агресія Росії, занепокоєння щодо США і нова стратегія переозброєння повертають Німеччину до ролі ключового військового гравця в Європі.
У відповідь на загострення безпекової ситуації у Європі Німеччина планує радикально збільшити свої оборонні витрати. До 2029 року річний оборонний бюджет має сягнути 162 мільярдів євро (понад 189 мільярдів доларів США), що фактично означає його подвоєння. Частина цієї суми – близько 9 мільярдів євро щороку – буде спрямована на допомогу Україні у її збройному протистоянні з Росією.
Таке зростання витрат не лише значно перевищує поточний рівень у 2% ВВП, а й випереджає стратегічну ціль НАТО – досягнення 3,5% ВВП до 2035 року. Водночас це демонструє безпрецедентну зміну у політичній культурі Німеччини, яка десятиліттями уникала мілітаризації після Другої світової війни.
Оборонний бюджет Німеччини
На чолі цього переозброєння стоять канцлер Фрідріх Мерц і міністр фінансів Ларс Клінгбайль, які не лише ініціювали збільшення оборонного фінансування, але й домоглися зняття обмежень на держборг, щоб дозволити ці витрати. Крім того, було створено спеціальний фонд у розмірі 500 мільярдів євро для модернізації цивільної інфраструктури – доріг, електромереж, залізниць і шкіл – що є частиною комплексної стратегії національного відновлення.
Цей зсув у політиці відображає глибоке усвідомлення змін у глобальній безпеці: невпинні атаки росії на Україну, загрози Балтії та Східній Європі, а також можливе ослаблення гарантій безпеки з боку США – особливо в разі повернення Дональда Трампа до влади – змушують Берлін брати на себе більше відповідальності в оборонній архітектурі Європи.
Нові закупівлі та виклики оборонної промисловості
За інформацією Bloomberg News, Німеччина веде перемовини щодо масштабних закупівель нової бронетехніки: до 2500 бойових машин GTK Boxer та близько 1000 танків Leopard 2 у межах європейських зусиль із формування нових бригад НАТО. Попередня оцінка потенційного замовлення – до 25 мільярдів євро.
Проте один із головних викликів для міністерства оборони на чолі з Борисом Пісторіусом – не лише формування бюджету, а й здатність оборонної промисловості задовольнити попит. Затримки з постачанням, обмежені виробничі потужності та брак сировини можуть суттєво ускладнити реалізацію переозброєння.
Новий держборг і фіскальні виклики
Згідно з документами федерального уряду, бюджет на 2026 рік передбачає чисте залучення боргових коштів на рівні 89,9 мільярда євро, з подальшим зростанням до 126,9 мільярда у 2029 році. У поєднанні з нещодавно ухваленими податковими пільгами та зростанням соціальних виплат, це призведе до загального бюджетного дефіциту у 172 мільярди євро протягом наступних чотирьох років.
Щоб його подолати, міністерство фінансів готує програму консолідації та жорсткої економії. Проєкт бюджету має бути затверджений федеральним кабінетом у середу, після чого він буде переданий на розгляд Бундестагу, а до кінця року – на погодження Бундесратом, що представляє 16 федеральних земель.
Геополітична оцінка
Цей стратегічний крок Німеччини фактично змінює баланс у Європі. Як зазначає The Economist, Німеччина поступово стає «де-факто» військовою опорою ЄС, беручи на себе ініціативу в питаннях безпеки, які раніше традиційно делегувалися США (The Economist, July 2025). Politico Europe також підкреслює, що Берлін у 2025-2026 роках стрімко зміцнив кооперацію з Францією та країнами Балтії щодо спільних оборонних проєктів – від протиповітряної оборони до кіберзахисту (Politico.eu, July 2025).
Зі свого боку, Financial Times попереджає, що масштабні військові витрати можуть зіткнутися з внутрішньою політичною критикою, особливо в умовах економічного уповільнення та тиску з боку профспілок і «зелених» щодо соціальних пріоритетів (FT.com, June 2025).
За матеріалами: bloomberg
Висновок
Німеччина не лише повертається до ролі провідної військової сили в Європі, а й прагне створити нову стратегічну реальність. Переозброєння, допомога Україні, тісніша інтеграція в НАТО та спроба компенсувати можливе послаблення ролі США – це складові нового курсу, що здатен переформатувати контури європейської безпеки на десятиліття вперед.
