- ✨ Ультиматум Угорщини: Будапешт блокує кредит ЄС на 90 мільярдів євро, вимагаючи від України відновити транзит нафти через нафтопровід "Дружба". Угорський прем'єр Орбан використовує це як інструмент тиску на Київ.
- Тиск на Україну з двох столиць: За словами Зеленського, Вашингтон та Москва вимагають від України залишити весь Донбас, щоб завершити війну. Це ставить Київ перед складним вибором.
- Україна завдає ударів у глибині Росії: Українські дрони здійснили атаку на об'єкти в Удмуртії, віддалені на 1400 км від лінії фронту, включно з можливим ударом по заводу, що виробляє ракети "Іскандер".
- Повернення до мін на кордонах: Польща, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Україна відмовляються від Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, готуючи свої кордони до можливої агресії.
Орбан погрожує заблокувати кредит ЄС на 90 мільярдів євро, якщо Київ не відновить транзит нафти. Водночас Зеленський розкрив шокуючу деталь: Вашингтон і москва в один голос вимагають від України залишити весь Донбас.
Орбан погрожує. Вашингтон тисне, москва вимагає. П’ятниця, 20 лютого 2026 року, увійде в історію як день, коли Україна опинилася між молотом і ковадлом одночасно з кількох боків. Угорський прем’єр заблокував кредит ЄС, американці — за словами Зеленського — повторюють московські вимоги щодо Донбасу, а українські дрони тим часом горять за тисячу кілометрів від лінії фронту. Зупинімось на кожному з цих сюжетів.
Ультиматум Орбана: нафта в обмін на мільярди
Угорський прем’єр Віктор Орбан не вперше використовує право вето як особисту зброю тиску на партнерів. Цього разу мета — Київ. “Допоки Україна блокує нафтопровід “Дружба”, Угорщина блокуватиме військовий кредит ЄС на 90 мільярдів євро”, — написав він у п’ятницю у соціальній мережі Facebook. І додав у властивому йому стилі: “Нами не покомандуєш”.
Формальна підстава для конфлікту — аварія на нафтопроводі “Дружба”, яка сталася наприкінці січня поблизу українського міста Броди. За офіційною версією Києва, трубопровід пошкоджено внаслідок російського удару.
Угорщина та Словаччина у це не вірять — або вдають, що не вірять, — і звинувачують українську сторону у навмисному перекритті транзиту.
Наслідки суперечки відчутні вже зараз. Будапешт і Братислава ще в середу призупинили постачання пального до України. Орбан, не задовільнившись цим, пішов далі й натякнув на можливе обмеження електропостачання: “Україна отримує значну частину електроенергії через Угорщину”, — багатозначно зауважив він у Вашингтоні. Хтось із дипломатів назвав би це “дипломатичним попередженням”. Насправді — це шантаж у чистому вигляді.
Тим часом Європейський парламент минулого тижня вже схвалив новий кредит Україні на 90 мільярдів євро. Дві третини суми призначено для військових потреб, решта — як бюджетна підтримка Києва. Орбан, по суті, тримає в заручниках рішення 26 країн заради власних енергетичних інтересів. У цьому немає нічого нового — є лише нові ставки.
Донбас під тиском двох столиць
Найгучніша заява п’ятниці прозвучала не в Будапешті. Президент Зеленський в інтерв’ю агентству AFP розкрив те, про що в Києві вже давно говорять пошепки: Сполучені Штати та росія кажуть Україні одне й те саме. “І американці, і росіяни говорять: якщо хочете, щоб війна закінчилася завтра, — виходьте з Донбасу”, — процитував він позицію обох сторін.
Це — не дрібниця. Якщо слова Зеленського точні, то американська адміністрація фактично транслює територіальні вимоги москви.
Донбас — весь регіон, не лише окуповані території — москва оголосила “своїм” ще у вересні 2022 року, попри те що контролює лише його частину.
Київ відкидає ці претензії та наполягає на замороженні фронту за нинішньою лінією зіткнення. Різниця між цими позиціями — сотні кілометрів та мільйони людей.
Чи справді Вашингтон це вимагає офіційно — невідомо. Але те, що такі розмови відбуваються, Зеленський підтвердив публічно. І це саме по собі є сигналом тривоги.
Хто стане між Україною і росією
На тлі американського тиску Зеленський дедалі активніше просуває ідею розміщення європейських військ вздовж лінії перемир’я. “Українці хочуть, щоб наші партнери стояли з нами на передовій”, — сказав він AFP. Водночас визнав очевидне: “Звісно, ніхто не хоче бути на першій лінії”.
Цю ідею найактивніше підтримують Франція та Велика Британія. Ще на початку січня Макрон і Стармер підписали з Зеленським у Парижі декларацію про намір направити до України багатонаціональні сили. Утім, французький президент одразу уточнив: ці сили діятимуть “далеко від лінії зіткнення” — на суші, в повітрі та на морі. Різниця між “на передовій” і “далеко від передової” — принципова. І поки вона існує, домовленості залишаються декларацією.
До речі, вже 24 лютого — у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення — Макрон і Стармер проведуть відеоконференцію “Коаліції союзників” за участі понад тридцяти держав. Символічна дата. Подивимося, чи будуть конкретні рішення.
Удмуртія у вогні: Україна б’є за 1400 кілометрів
Поки дипломати сперечаються, українські дрони завдали удару по об’єктах у російській республіці Удмуртія — за 1400 кілометрів від кордону України. Офіційна реакція — регіональна влада підтвердила “пошкодження об’єкта”, щонайменше одинадцять поранених, троє госпіталізованих.
Неофіційна версія — набагато цікавіша. Українські телеграм-канали повідомляють про атаку на завод у місті Воткінськ, де виробляють ракети “Іскандер” та “Орєщнік”. Жителі регіону публікували відеозаписи пожежі та руйнувань. Серед можливих цілей — підприємство з виготовлення ракетних двигунів. Москва ці дані офіційно не підтвердила.
Якщо інформація про Воткінськ відповідає дійсності — це один із найглибших ударів України по російській військово-промисловій інфраструктурі за весь час війни. Удмуртія — серце російського ракетного виробництва, і потрапити туди означає вразити ворога там, де він вважав себе недоторканним.
Польща мінує кордон: кінець пацифістської епохи
У п’ятницю Польща офіційно вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Тієї самої конвенції, яку ратифікувала у 2012 році та власноруч знищила свої запаси. Що змінилося? Відповідь очевидна: росія почала повномасштабну війну в Європі.
Варшава планує закупити протипіхотні та протитанкові міни у вітчизняних виробників для захисту кордону з Калінінградом і Білоруссю. Заступник міністра оборони Павел Залевський пояснив логіку коротко: “Міни — один із найважливіших елементів оборонної структури на східному фланзі НАТО”. Прем’єр Туск напередодні оголосив, що Польща зможе замінувати свій східний кордон упродовж 48 годин у разі реальної загрози.
Більше по темі:
Дайте угорцям самим впоратися з Орбаном
Польща — не одна. Разом із нею Оттавську конвенцію залишили Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Україна. Так виглядає нова безпекова реальність Північно-Східної Європи: менше пацифізму, більше мін на кордоні.
Змова проти українських чиновників: сім затриманих
Наприкінці — новина, яка у будь-яких інших обставинах стала б головною. Українські та молдовські правоохоронці спільно знешкодили мережу, яка готувала замахи на високопосадовців. Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив про затримання семи підозрюваних в Україні та трьох у Молдові.
За його словами, організована група готувала “замовні вбивства відомих українських громадян та іноземців”. Серед цілей — Андрій Юсов, відповідальний за комунікації українських збройних сил та координацію обмінів полоненими. Хто ще перебував у списку — прокурор не уточнив. Слідство триває, організатором визнано москву.
Цей сюжет нагадує: війна відбувається не лише на фронті й не лише в переговорних залах. Вона — скрізь.
За матеріалами:
