Лідерка німецької партії BSW Сара Ваґенкнехт виступила проти участі Бундесверу в наданні гарантій безпеки Україні. На її думку, розміщення німецьких військових призведе до прямого конфлікту з росією. Водночас представник ХДС Родеріх Кізеветтер наполягає на необхідності надійних гарантій, зокрема з можливим залученням європейських військ.
Дискусія щодо майбутнього європейської безпеки набирає обертів. Німецькі політики розділилися на два табори. Один закликає до обережності та діалогу з москвою. Інший наполягає на жорсткій позиції й готовності застосувати силу для захисту України. Ця полеміка відображає глибший розкол у німецькому суспільстві щодо ролі країни в європейській безпековій архітектурі після початку повномасштабного вторгнення росії.
Позиція Ваґенкнехт: застереження проти ескалації
«Це чисте божевілля. Це призведе нас до війни з росією», — заявила Сара Ваґенкнехт в інтерв’ю телеканалу WELT TV. Засновниця партії BSW категорично відкидає ідею використання німецьких солдатів для забезпечення будь-якого мирного договору з Україною. На її думку, саме такий підхід живить російські страхи перед західним військовим контингентом біля своїх кордонів.
Цікаво, що Ваґенкнехт фактично повторює наративи кремлівської пропаганди. Вона стверджує, що «страх перед західним військовим контингентом» став причиною російської агресії. Це твердження суперечить офіційній позиції ЄС, НАТО та більшості західних урядів. Вони кваліфікують дії росії як неспровоковану агресію проти суверенної держави.
Партія BSW (Bündnis Sahra Wagenknecht) була заснована у січні 2024 року. Вона швидко здобула популярність серед частини німецьких виборців, які виступають за припинення військової підтримки України. За соціологічними опитуваннями Forsa, станом на кінець 2024 року партія мала підтримку близько 6-8% виборців. Особливо сильні позиції BSW у східних землях Німеччини — Тюрингії, Саксонії та Бранденбурзі.
Суперечка навколо заморожених активів
Окремим напрямком критики стала позиція федерального канцлера Фрідріха Мерца щодо використання заморожених російських державних коштів. Ваґенкнехт виступила проти ідеї спрямувати ці кошти на фінансування оборонних проєктів. Натомість вона підтримує 28-пунктний план президента США, який неодноразово критикували як «російський список побажань».
«Там було б 100 мільярдів доларів із цих активів для відбудови України», — зауважила політик. Вона вважає, що ці гроші краще витратити на відновлення зруйнованої інфраструктури, аніж на закупівлю зброї. «Набагато більше відповідало б інтересам людей в Україні надати ці кошти на відбудову, ніж купувати нові озброєння та підживлювати цю війну ще рік чи два», — додала Ваґенкнехт.
Проте її арифметика викликає сумніви. За даними Європейського центрального банку, загальна сума заморожених російських активів у країнах ЄС становить близько 210-260 мільярдів євро. З них приблизно 191 мільярд знаходиться в бельгійському депозитарії Euroclear. Чи реально отримати саме 100 мільярдів на відбудову без згоди всіх країн-членів ЄС? Питання залишається відкритим.
Ваґенкнехт також попередила про юридичні ризики використання цих активів. На її думку, для росії «не буде жодної проблеми» повернути ці кошти через суд. У разі програшу Німеччина нібито ризикує 200 мільярдами євро з державного бюджету. «Це відверте божевілля. Мерц грубо порушує свою присягу захищати німецький народ від шкоди», — заявила вона, поставивши під сумнів адекватність федерального канцлера.
Контраргументи від ХДС: необхідність рішучих дій
Представник ХДС Родеріх Кізеветтер займає діаметрально протилежну позицію. Полковник у відставці та член Комітету із закордонних справ Бундестагу вважає, що пасивна політика лише заохочує агресора. «Недостатньо просто заморозити російські активи. Набагато важливіше стримати росію», — наголосив він у коментарі WELT TV.
Кізеветтер звернув увагу на проблему «тіньового флоту» — танкерів під прапорами різних країн, які допомагають росії обходити нафтові санкції. За оцінками аналітиків Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), цей флот щомісяця приносить кремлю мільярди доларів. Німецький політик вважає, що заморожені активи мають бути передані Україні саме в цей критичний період переговорів.
Важливим аргументом на користь гарантій безпеки для України стала угода від лютого 2024 року. Тоді ЄС офіційно визнав суверенітет України в кордонах 1991 року. «Ми маємо це підтримати, зокрема через готовність до європейської солідарності — надавши війська для забезпечення мирного договору», — підкреслив Кізеветтер.
Питання військової присутності в Європі
Тема розміщення європейських військ набуває особливої актуальності. Кізеветтер наголосив, що все залежить від позиції росії, яка наразі не демонструє жодного бажання йти на поступки. «Тому потрібні дуже надійні гарантії. Це означає готовність надати війська, забезпечити протиповітряну оборону та надати Україні всі необхідні засоби», — пояснив він.
Політик пішов далі, заявивши про необхідність дати Україні можливість знищувати військові заводи на російській території. Це суттєве розширення попередньої позиції Німеччини, яка довго противилася передачі далекобійної зброї. «Ми маємо самі вирішувати майбутнє Європи. А Україна має бути впевнена, що вона сама вирішує, чи хоче стати членом НАТО та ЄС», — резюмував Кізеветтер.
Для контексту: наразі Німеччина є другим після США донором військової допомоги Україні. За даними Інституту Кіля, станом на 2024 рік загальний обсяг німецької підтримки перевищив 17 мільярдів євро. Проте питання безпосередньої участі Бундесверу в будь-якій миротворчій місії залишається вкрай чутливим для німецького суспільства з огляду на історичну пам’ять.
Ширший європейський контекст
Дебати в Німеччині відображають загальноєвропейську дилему. Країни Балтії та Польща традиційно виступають за жорсткішу позицію щодо росії. Водночас Угорщина та частина політичних сил у Західній Європі закликають до «прагматичного діалогу» з москвою. Франція президента Макрона балансує між цими позиціями, періодично озвучуючи ідею можливого направлення військ до України.
Трамп втомився від переговорів щодо України: думка експертів
За даними опитування Eurobarometer від осені 2024 року, близько 74% громадян ЄС підтримують продовження санкцій проти росії. Водночас думки щодо військової участі значно більш поляризовані. У Німеччині лише 33% респондентів підтримують ідею направлення військ, тоді як у Польщі цей показник сягає 58%.
Суперечка між Ваґенкнехт та Кізеветтером — це не просто партійна полеміка. Це відображення фундаментального питання: яку роль Німеччина відіграватиме в європейській безпеці наступного десятиліття? Відповідь на це питання визначить не лише німецьку зовнішню політику, а й саму архітектуру європейської оборони в постамериканську еру.
