Президент Франції Емманюель Макрон вирушає до Пекіна з четвертим державним візитом. Європа шукає рівновагу між економічними ризиками від Китаю та залежністю від другої найбільшої економіки світу в умовах глобальних торгівельних потрясінь.
Макрон традиційно намагався демонструвати єдиний європейський фронт у відносинах із Пекіном. Водночас французький лідер уникав надмірного загострення. Китай дедалі активніше тестує торгівельні, безпекові та дипломатичні зв’язки із Заходом. Аналітики підкреслюють: ходити по цьому канату стає щоразу складніше.
«Він має чітко донести китайському керівництву: Європа відповідатиме на зростаючі економічні та безпекові загрози з боку Пекіна», — зазначив Ноа Баркін, експерт із Китаю в аналітичній групі Rhodium Group. Але водночас, на думку аналітика, треба запобігти ескалації, яка призведе до повномасштабної торгівельної війни та дипломатичного розриву. «Це непросте послання для передачі», — додав він.
Китайський експорт завдає ударів європейській промисловості
Візит розпочнеться у середу з відвідання Забороненого міста в Пекіні. У четвер Макрон зустрінеться з головою КНР Сі Цзіньпіном у столиці. П’ятниця — ще одна зустріч, цього разу в Ченду, провінція Сичуань на південному заході країни. Насичена програма. Але чи буде результат?
Візит відбувається після напруженої поїздки голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн у липні. Тоді вона заявила: відносини між ЄС та Китаєм досягли «точки перелому». Британський прем’єр Кір Стармер та німецький канцлер Фрідріх Мерц планують власні візити на початку наступного року. Європейські лідери вибудовуються в чергу до Пекіна. Це про що свідчить?
Торгівельна напруга між Китаєм та Європою наростає. Дешевий китайський експорт, особливо у сталеливарному секторі, завдає потужних ударів європейській промисловості. Після витіснення з американського ринку китайська сталь хлинула до Європи. За даними Eurofer, імпорт сталі з Китаю до ЄС зріс на 23% за останній рік. Європейські виробники скорочують потужності та звільняють працівників.
Окрема тривога — технологічна перевага Китаю в секторі електромобілів. Китайські виробники контролюють понад 60% світового ринку батарей для електрокарів. Домінування Пекіна в переробці рідкісних мінералів загрожує постачанням для критично важливих європейських галузей. Понад 90% рідкісних мінералів переробляється в Китаї. Без них неможливо виробляти вітрові турбіни, електромобілі, смартфони.
Пекін грає роль надійного партнера
Вашингтонські тарифи стискають глобальну торгівлю. Пекін використовує цю ситуацію. Китай позиціонує себе як надійного бізнес-партнера. Мета — пом’якшити європейські занепокоєння щодо підтримки росії та державних субсидій для промисловості. Хитра гра, але чи повірять європейці?
Радники Макрона заявили перед поїздкою: президент наполягатиме на перерозподілі торгівельної динаміки. Китай має стимулювати внутрішнє споживання. Франція розраховує на «спільний доступ до інновацій» — тобто європейський доступ до китайських технологій. Звучить амбітно. Реалістично? Це вже інше питання.
Європейський Союз готує нову доктрину економічної безпеки. Вона може передбачати агресивніше використання торгівельних інструментів проти Китаю. Брюссель більше не хоче бути наївним. ЄС вже запровадив додаткові мита на китайські електромобілі — від 17% до 38% залежно від виробника. Китай відповів розслідуванням проти європейського бренді та свинини.
Франція підтримала ініціативу Єврокомісії щодо підвищення тарифів на китайські електрокари. Французькі автовиробники мають мізерні продажі в Китаї, але відчувають тиск конкуренції вдома. Renault та Stellantis намагаються здійснити перехід на електромобілі. Дешеві китайські BYD та MG буквально з’їдають їхню частку ринку.
Бренді-скандал та авіаційні переговори
Понад рік Франція була втягнута у суперечку з Пекіном. Китай розпочав розслідування проти імпорту французького бренді. Це широко сприймалось як помста за підтримку тарифів на електромобілі. Нещодавно напруга дещо спала, але осад залишився.
Попри нещодавнє відкриття нової складальної лінії в Китаї, Airbus навряд чи укладе довгоочікуване замовлення на 500 літаків під час візиту Макрона. Так кажуть галузеві джерела. Такі угоди дають Пекіну важелі впливу на Вашингтон. США тиснуть на Китай щодо нових зобов’язань із закупівлі Boeing. Авіаційний ринок став полем геополітичної гри.
Історична паралель показова. У 2019 році під час візиту Сі Цзіньпіна до Франції Airbus отримав замовлення на 300 літаків вартістю 30 мільярдів євро. Це була найбільша авіаційна угода в історії. Тепер ситуація інша. Геополітика важить більше за бізнес.
Тайванська пастка: Макрон не може дозволити собі помилок
Макрон прагне уникнути помилок попереднього візиту 2023 року. Тоді його коментарі щодо Тайваню в інтерв’ю на борту літака викликали бурю в США. Він начебто відмовився обирати сторону між Китаєм та Америкою. Вашингтон був обурений. Європейські союзники — здивовані.
«Макрон не може дозволити собі знову діяти непередбачувано, як у 2023 році», — наголосив Баркін. Ті коментарі «створили хибну картину того, де насправді перебуває французька політика щодо Китаю». Репутаційні втрати були відчутними.
Радники французького президента заявили: Макрон наполягатиме на збереженні статус-кво щодо Тайваню. Він закликатиме Китай не загострювати ситуацію. Нещодавні коментарі Японії щодо острова спровокували дипломатичний скандал із Пекіном. Напруга в регіоні зростає. Будь-яке необережне слово може мати наслідки.
Політична криза у Франції: нові виклики для Макрона
«Очікую, що цього разу він буде більш дисциплінованим», — зазначив Баркін. «Для Франції та для Європи надто багато поставлено на карту». Ставки справді високі. Торгівельний оборот між ЄС та Китаєм перевищує 800 мільярдів євро на рік. Економічний розрив обійдеться дорого обом сторонам.
Ширший контекст: Європа шукає власний шлях
Візит Макрона відбувається на тлі глобальної невизначеності. Адміністрація Трампа загрожує новими тарифами проти союзників. Китай нарощує військову присутність у Південно-Китайському морі. росія продовжує війну в Україні за мовчазної підтримки Пекіна. Європа опинилась між молотом і ковадлом.
Франція намагається відігравати роль посередника. Макрон вірить у «стратегічну автономію» Європи. Це концепція, яка передбачає незалежність від США та Китаю. Критики кажуть: це нереалістично. Європа занадто слабка економічно та військово. Прихильники заперечують: альтернативи немає.
Результати візиту покажуть, чи здатна Європа говорити з Китаєм з позиції сили. Чи залишиться вона залежним молодшим партнером. Найближчі дні дадуть відповідь. Хоча, можливо, лише частково.
