Європейські лідери активізували дипломатичні зусилля, прагнучи провести розмову з Дональдом Трампом перед його майбутньою зустріччю з Володимиром путіним на Алясці.
Це не просто протокольна ініціатива — йдеться про спробу вплинути на позицію Вашингтона у момент, коли формуються потенційні параметри нового етапу війни в Україні. За даними інформованих джерел, лідери ЄС хочуть поспілкуватися з Трампом до п’ятниці, коли відбудеться його контакт з Кремлем.
Перед цим у Лондоні пройшли багатогодинні перемовини між американськими, українськими та європейськими посадовцями, включно зі зустрічами віцепрезидента США Дж. Д. Венса та глави британського МЗС Девіда Ламмі. Це були дискусії не лише про тактичні кроки, але й про стратегічний курс Заходу в українському питанні. Посли ЄС отримали загальний брифінг у неділю, а вже наступного дня міністри закордонних справ мали провести віртуальну нараду. Білий дім офіційно не підтвердив можливості окремої телефонної розмови між Трампом та європейськими лідерами, що лише посилює напруження.
Дипломатичний тиск Кремля і вимоги щодо територій
За інформацією Bloomberg, росія в переговорах із США вимагає від України повної передачі контролю над східною частиною Донбасу та Кримом. Це розглядається як попередня умова для припинення вогню і початку більш масштабних перемовин про довгострокове врегулювання. Для Києва такий варіант означав би не тільки втрату стратегічно важливих територій, але й фактичне визнання перемоги Росії, здобутої не військовими, а дипломатичними методами.
Американська концепція компромісу і реакція союзників
Деякі в американському політичному колі припускають, що територіальне питання може бути винесено на стіл переговорів поряд із гарантіями безпеки для України. Це могло б означати де-факто визнання втрати частини земель без юридичного відмовлення від суверенітету. Проте Київ та європейські партнери наполягають на іншій послідовності: спочатку припинення вогню на поточній лінії фронту, потім політичний діалог, а паралельно — економічний тиск на Москву через санкції.
Трамп погрожував посиленням санкцій проти Росії, але реальних кроків не зробив, обмежившись тарифами на індійську продукцію через імпорт російської нафти. Така обережність Вашингтона створює невизначеність щодо його намірів у переговорах з Путіним.
Жорстка позиція Києва та солідарність Європи
Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна конституційно не може поступитися територіями. Європейські лідери — від прем’єра Великої Британії Кіра Стармера до президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — підтвердили, що будь-які зміни міжнародних кордонів силою є неприйнятними. Вони наголосили: стартовою точкою для переговорів має стати поточна лінія зіткнення, а не позиції Кремля.
Можливий сценарій заморожування фронту
Розглянутий у перемовинах сценарій передбачає, що росія зупинить наступальні дії в Херсонській та Запорізькій областях на поточних позиціях. Але питання про готовність Москви відмовитися від контролю над ключовими об’єктами, такими як Запорізька АЕС, залишається відкритим. Путін, як і раніше, наполягає на вимогах до Києва щодо нейтралітету, відмови від вступу до НАТО та визнання російського суверенітету над Кримом і чотирма регіонами, анексованими у 2022 році.
Історичний контекст та міжнародна оцінка
Частина Донбасу та Луганщини перебуває під російською окупацією ще з 2014 року, коли Кремль організував сепаратистське повстання після анексії Криму. Тоді Захід відповів обмеженими санкціями, які не зупинили подальшу агресію — і ця історична паралель зараз активно згадується в європейських ЗМІ.
The Guardian зазначає, що будь-яка територіальна поступка з боку України стала б дипломатичним прецедентом, який підірвав би систему міжнародної безпеки, сформовану після Другої світової війни. Politico пише, що європейські уряди прагнуть запобігти сценарію, коли майбутнє України вирішується без її участі, наголошуючи на потребі узгодженої позиції між Брюсселем і Вашингтоном. Le Monde підкреслює, що поступки у питанні кордонів для будь-якого українського уряду є політичним самогубством.
Таким чином, перед зустріччю Трампа і путіна сформувалася тришарова дипломатична інтрига: Вашингтон шукає модель виходу з конфлікту, Москва намагається закріпити здобуте, а Європа прагне не допустити підриву принципів міжнародного права. Вирішальним стане те, чи зможуть союзники зберегти єдність у момент, коли ціна помилки може виявитися надто високою.
