- Історична повітряна місія з перевезення ядерного мікрореактора: Військово-транспортні літаки C-17 уперше в історії перевезли компоненти ядерного реактора Ward250 з Каліфорнії до Юти. Це демонструє можливості швидкого розгортання компактних атомних електростанцій для потреб армії та цивільного сектору.
- Компанія Valar Atomics і мікрореактор Ward250: Valar Atomics, стартап, створений 26-річним Ісаєю Тейлором, розробив високотемпературний газоохолоджуваний реактор Ward250, який може генерувати до 5 мегават електроенергії. Це паливо на основі TRISO, яке вважається найбезпечнішим ядерним паливом у світі.
- Ядерний ренесанс за Трампа: Чотири укази президента Трампа спрямовані на збільшення потужності американської атомної генерації з 100 до 400 гігават до 2050 року. Це передбачає реформу регулювання, пілотні проєкти та розвиток внутрішнього виробництва збагаченого урану.
- Економічні та безпекові виклики: Скептики сумніваються в економічній доцільності мікрореакторів, а також висловлюють занепокоєння щодо ядерних відходів і послаблення правил безпеки. Водночас дата-центри, що споживають все більше енергії, змушують великі компанії шукати надійні джерела, зокрема ядерні реактори.
Американські військові здійснили історичну місію з перевезення ядерного мікрореактора літаком C-17. Операція Windlord продемонструвала можливості швидкого розгортання компактних атомних електростанцій для потреб армії та цивільного сектору.
Зміст статті
У неділю 15 лютого 2026 року над штатом Юта пролунав гуркіт двигунів трьох військово-транспортних літаків C-17 Globemaster III. У вантажних відсіках цих велетнів перебувало щось безпрецедентне для американської авіації. Вісім модулів мікрореактора Ward250 подорожували з авіабази Марч у Каліфорнії до авіабази Гілл. Уперше в історії ядерний реактор перевозили повітрям.
Міністр енергетики Кріс Райт та заступник міністра оборони Майкл Даффі особисто супроводжували вантаж. Чиновники такого рівня рідко ризикують заради символічних жестів. Це була демонстрація політичної волі адміністрації Дональда Трампа, яка зробила ставку на атомну енергетику як відповідь на енергетичний голод штучного інтелекту.
Операція Windlord: реактор у вантажному відсіку
Операція отримала назву Windlord. Три літаки C-17 перевезли компоненти реактора за кілька годин. Відстань від Південної Каліфорнії до північної Юти становить приблизно 900 кілометрів. Традиційне наземне транспортування зайняло б значно більше часу та потребувало б складної логістики.
☢️ ЯДЕРНІ РЕАКТОРИ У СВІТІ
Глобальний атомний ренесанс, рік 2025: хто будує, хто закриває, хто лідирує
Сам реактор за розмірами трохи більший за мінівен. За словами Ісаї Тейлора, засновника компанії Valar Atomics, на повній потужності він може генерувати до 5 мегават електроенергії. Цього достатньо для забезпечення енергією приблизно п’яти тисяч будинків.
Губернатор Юти Спенсер Кокс, який також перебував на борту, назвав подію “моментом, коли технології переосмислюють можливості нації”.
Реактор доправлять до дослідницької лабораторії Utah San Rafael Energy Lab у містечку Оринджвілл. Там він пройде тестування перед запуском. Планова дата досягнення критичності — 4 липня 2026 року. Символізм очевидний: саме цього дня Америка святкуватиме 250-річчя Декларації незалежності.
Хто такі Valar Atomics і що таке Ward250
Компанію Valar Atomics заснував у 2023 році 26-річний Ісая Тейлор. Він не має вищої освіти — залишив школу, не отримавши диплома. Проте це не завадило йому залучити понад 150 мільйонів доларів інвестицій. Назва реакторів Ward — данина пам’яті прадіду Тейлора, який працював над Мангеттенським проєктом.
Ward250 належить до категорії високотемпературних газоохолоджуваних реакторів. Замість води, яку використовують традиційні атомні станції, тут теплоносієм слугує гелій. Модератором виступає графіт. Така конструкція дозволяє працювати при вищих температурах, що підвищує ефективність.
У листопаді 2025 року Valar Atomics досягла важливої віхи. На полігоні в Неваді спільно з Лос-Аламоською національною лабораторією компанія провела експеримент NOVA. Реактор досяг так званої “холодної критичності” — стану, коли ланцюгова реакція підтримується самостійно, але без виходу на робочі температури.
Спочатку Ward250 працюватиме на потужності 100 кіловат. До кінця року планують досягти 250 кіловат. Повна потужність у 5 мегават — це перспектива наступних років. Комерційні продажі електроенергії компанія планує розпочати у 2027 році.
Чотири укази Трампа: ядерний ренесанс чи ризикована гра
23 травня 2025 року Дональд Трамп підписав чотири виконавчих укази щодо ядерної енергетики. Амбіції вражають: збільшити потужність американської атомної генерації з нинішніх 100 гігават до 400 гігават до 2050 року. Це чотириразове зростання за чверть століття.
Укази передбачають реформу Комісії з ядерного регулювання. Критики десятиліттями скаржилися на надмірну бюрократію цього органу.
Процес ліцензування нових реакторів міг тривати роками. Тепер Міністерство енергетики отримало повноваження самостійно затверджувати пілотні проєкти.
Програма Reactor Pilot Program передбачає запуск щонайменше трьох експериментальних реакторів до 4 липня 2026 року. Терміни безпрецедентно стислі. За словами Кеті Гафф, колишньої керівниці Управління ядерної енергетики Міністерства енергетики, дослідницькі реактори зазвичай будують щонайменше два роки з моменту початку будівництва.
Адміністрація також виділила 2,7 мільярда доларів на розвиток внутрішнього збагачення урану. До цього США залежали від закордонних постачальників, зокрема від росії. Ця залежність стала неприйнятною в нових геополітичних умовах.
Паливо TRISO: чому його називають найбезпечнішим
Ward250 використовує паливо типу TRISO — триструктурні ізотропні частинки. Міністерство енергетики США називає його “найміцнішим ядерним паливом на Землі”. Кожна частинка розміром з макове зернятко. Ядро з урану оточене трьома шарами вуглецевих та керамічних матеріалів.
Головна перевага TRISO — його неможливо розплавити в комерційному високотемпературному реакторі. Паливо витримує температури до 1600 градусів Цельсія. Це значно перевищує робочі температури будь-яких сучасних реакторів. Кожна частинка фактично слугує власною захисною оболонкою, утримуючи радіоактивні продукти розпаду.
Паливо HALEU — високозбагачений низькозбагачений уран — необхідне для роботи Ward250. Його доправлять з об’єкта Національної безпеки Невади до випробувального майданчика. Виробництво такого палива всередині США лише розпочинається. Раніше його імпортували переважно з росії.
Компанії на кшталт X-energy, Kairos Power та Westinghouse також роблять ставку на паливо TRISO. Воно дозволяє відмовитися від масивних бетонних захисних конструкцій, необхідних для традиційних реакторів. Це суттєво здешевлює будівництво та спрощує транспортування.
Скептики б’ють на сполох: економіка проти амбіцій
Не всі поділяють ентузіазм адміністрації. Едвін Лайман, директор з безпеки ядерної енергетики Союзу стурбованих вчених, називає мікрореактори економічно необґрунтованими. За його словами, вони вироблятимуть електроенергію значно дорожче, ніж великі атомні станції, не кажучи про вітрову та сонячну генерацію. “Галузь перебуває в бульбашці хайпу, яка породжує нереалістичні очікування”, — стверджує Лайман. Він також висловлює занепокоєння щодо ядерних відходів. Навіть невеликі генератори створюють значну кількість радіоактивних матеріалів. Питання їхнього захоронення залишається невирішеним десятиліттями.
Крістофер Гансон, колишній голова Комісії з ядерного регулювання, критикує процес пом’якшення правил безпеки. За його словами, Міністерство енергетики переписало внутрішні директиви без публічного обговорення. Зокрема, з деяких документів вилучили принцип ALARA — мінімізації радіаційного опромінення до розумно досяжного рівня.
Міністерство енергетики заперечує звинувачення. Представники відомства стверджують, що зміни усувають застарілі вимоги без шкоди для безпеки. Проте 30 рецензентів, які оцінюють 11 проєктів реакторів, працюють за новими правилами вже зараз.
Голод штучного інтелекту на енергію
За прогнозами, до 2028 року центри обробки даних споживатимуть до 12 відсотків усієї електроенергії США. Це втричі більше, ніж у 2023 році. Один запит до ChatGPT потребує приблизно вдесятеро більше енергії, ніж стандартний пошуковий запит Google.
Ядерна батарея з Китаю: 50 років без підзарядки
Amazon, Google та Meta вже уклали угоди з ядерними компаніями. Вони розуміють: відновлювані джерела не здатні забезпечити стабільне живлення цілодобово.
Дата-центри потребують безперебійного постачання. Сонячні панелі та вітряки такої гарантії не дають.
Valar Atomics планує будувати “гігасайти” — майданчики з сотнями мікрореакторів. Стратегія передбачає продаж не електроенергії в загальну мережу, а прямого постачання промисловим споживачам. Водень, виробництво сталі, обчислювальні центри — усе це потребує стабільної базової генерації.
Китай уже усвідомив зв’язок між енергетичним лідерством та домінуванням у сфері штучного інтелекту. Пекін активно розширює як вугільну, так і ядерну генерацію. За останні роки 87 відсотків нових реакторів у світі побудовані за китайськими або російськими проєктами. Вашингтон прагне змінити цю тенденцію.
Чи вдасться американським стартапам здійснити ядерний ренесанс за рік? Відповідь дізнаємося 4 липня 2026 року. Якщо Ward250 досягне критичності вчасно, це стане сигналом: мрії про компактні атомні електростанції нарешті перетворюються на реальність. Якщо ні — критики отримають черговий аргумент проти технології, яка обіцяє занадто багато і занадто швидко.
За матеріалами:
U.S. Air Force C-17 transports nuclear reactor to Utah, a first deseret.com
C-17 Airlifts A Micro Nuclear Reactor For The First Time twz.com
8 Big Wins for Nuclear in the Trump Administration’s First Year energy.gov
