Скоротити армію має москва
Міністри закордонних справ ЄС висунули радикальну пропозицію: обмежувати слід не українську, а російську армію. Після появи суперечливого американсько-російського плану з 28 пунктів європейські столиці об’єдналися навколо Києва. Розмір військ росії та її оборонний бюджет мають стати предметом перемовин, а не чисельність захисників України.
Хаос навколо російсько-українських перемовин наростає. Спочатку світ дізнався про таємний план із 28 пунктів між Вашингтоном і москвою. Потім з’явився новий варіант — угода з 19 пунктів між США та Україною. Проте питання залишається відкритим: хто платитиме ціну за мир?
Європейський Союз чітко визначив свою позицію. 26 листопада міністри закордонних справ країн-членів ЄС провели екстрену зустріч. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас озвучила принципову тезу: будь-яка угода має накладати зобов’язання на агресора, а не на жертву.
Від 28 пунктів до 19: еволюція перемовин
Перший варіант угоди шокував європейські столиці. План із 28 пунктів передбачав капітуляцію України за всіма фронтами. Київ мав відмовитися від Донбасу. Армію скоротити до 600 тисяч осіб. У конституцію внести заборону вступу до НАТО. А москву повернути до G8.
Реакція Європи була миттєвою. Лідери ЄС провели серію консультацій на найвищому рівні. 23 листопада у Женеві відбулися американсько-українські перемовини. Результат — новий план із 19 пунктів, який Київ «у принципі схвалив».
Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, підтвердив досягнення консенсусу з більшості питань. Володимир Зеленський прагне зустрічі з Дональдом Трампом якнайшвидше. На порядку денному — територіальне питання, яке залишається найболючішим.
Але москва не збирається здавати позиції. 25 листопада міністр закордонних справ росії Сергій Лавров заявив про «підтримку» початкового плану. Водночас він попередив: якщо новий варіант відхилятиметься від домовленостей із Вашингтоном, «ситуація зміниться кардинально».
Армія без обмежень: європейська позиція
Чисельність Збройних сил України сьогодні становить 800-850 тисяч осіб. ЄС категорично проти будь-яких обмежень цього показника. Каллас сформулювала це прямо: кожна країна має суверенне право визначати розмір власної армії.
«Ми не потрапимо у пастку москви», — підкреслила вона. Російська дипломатія намагається обмежити військову потужність України саме тому, що путін не досяг цілей на полі бою. Це визнання слабкості, а не готовності до миру.
Цифри підтверджують європейські побоювання. Оборонний бюджет росії у 2025 році наближається до 40 відсотків загальнодержавних витрат. Це рекордний показник з часів холодної війни. Військові витрати перевищують фінансування освіти та охорони здоров’я разом узяті.
Каллас запропонувала контрпродуктивне рішення: саме москва має скоротити збройні сили та військовий бюджет. «Якщо росія витрачає майже половину бюджету на війну, вона неодмінно використає цей потенціал знову», — аргументувала європейський дипломат.
Позиція країн-членів ЄС: єдність через силу
Латвія, Австрія, Франція — список країн, які підтримують жорсткішу лінію щодо москви, постійно розширюється. Міністр закордонних справ Латвії Кришьяніс Карінш сформулював це як «мир через силу». Лише максимальний економічний, військовий і політичний тиск змусить агресора сісти за стіл перемовин.
Австрійська колега Карінша, міністр Леонора Гевесслер, наголосила на необхідності єдиного європейського голосу. «Лише пропонуючи власні рішення, ми захистимо інтереси Європи», — заявила вона після зустрічі 26 листопада.
Париж відіграє особливу роль у цих перемовинах. Президент Еммануель Макрон, співголова Коаліції волі на підтримку України, висунув ідею багатонаціональних миротворчих сил. Вони мають бути розгорнуті після завершення активних бойових дій.
Макрон також наполягає на створенні «сильної та необмеженої» української армії. Це пряма відповідь на російські вимоги про скорочення військ до 600 тисяч. Франція готова надати Україні тренувальні бази, військових інструкторів і фінансування оборонної промисловості.
Відсутність російської щирості: факти проти риторики
Каллас висловила скептицизм щодо російських намірів. «Ми не бачимо жодних ознак готовності до припинення вогню», — констатувала вона. Москва не скорочує військове розгортання, а навпаки — нарощує його.
Європейські розвідслужби фіксують переміщення додаткових підрозділів до зони бойових дій. Військові заводи росії працюють у три зміни. Виробництво артилерійських снарядів досягло 3 мільйонів одиниць на рік — втричі більше, ніж у 2022 році.
«Москва вдає, що веде перемовини», — підсумувала Каллас. Справжня готовність до миру вимагає конкретних дій: відведення військ, припинення мобілізації, скорочення оборонного бюджету. Поки цього немає, дипломатія залишається лише димовою завісою.
Чи можливе справжнє припинення вогню за таких умов? Європа ставить чіткі вимоги до агресора. Але чи виконає їх москва?
Дипломатичний марафон: від саміту до саміту
Онлайн-зустріч 26 листопада стала частиною масштабної європейської дипломатичної кампанії. 24 листопада лідери ЄС провели неформальний саміт. 25 листопада онлайн зібралися країни Коаліції волі.
Ці події демонструють намагання Європи повернути собі роль ключового гравця. Вашингтон діє непередбачувано: сьогодні домовляється з москвою, завтра — з Києвом. Державний секретар Марко Рубіо спочатку заявив, що план із 28 пунктів не є офіційною позицією США. Потім визнав американське авторство документа.
Трамп продовжує критикувати та Україну, і Європу. Його непослідовність змушує європейські столиці шукати власний шлях. Каллас анонсувала «значний внесок» ЄС у гарантії безпеки для України: фінансування, навчання, підтримку оборонної промисловості.
Проте європейський дипломат застерегла: жодні гарантії не змінюють факту реальної загрози з боку москви. Росія залишається агресором, чиї наміри викликають обґрунтовані сумніви.
Що далі: сценарії розвитку подій
Ситуація розвивається стрімко. Зеленський прагне особистої зустрічі з Трампом для обговорення територіального питання. Лавров погрожує відмовою від нової угоди, якщо вона суперечитиме інтересам москви. ЄС намагається сформулювати власну позицію.
Експерти виділяють три можливі сценарії.
Перший — американсько-російська угода над головою України. Другий — тривале протистояння без чіткого результату. Третій — європейське лідерство у перемовному процесі з акцентом на українському суверенітеті.
Який варіант реалізується? Відповідь залежить від багатьох факторів: твердості європейської позиції, непередбачуваності Трампа, реального стану російської економіки під санкціями. Одне очевидно: просте повернення до довоєнного статус-кво неможливе.
Європа зробила ставку на принципову позицію. Агресор має нести відповідальність, а не жертва. Обмежувати потрібно російську військову машину, а не українську оборонну спроможність. Чи достатньо цієї риторики для реальних змін?
Найближчі тижні стануть вирішальними. Перемовини між Києвом і Вашингтоном триватимуть. Європа консолідуватиме підтримку України. Москва намагатиметься зберегти вигідні домовленості. У цій багатосторонній грі кожен крок має значення.
Джерело:











