- Ключові пункти:
- Послаблення регуляторних вимог та падіння попиту на вуглецеві кредити призвели до охолодження ринку торгівлі квотами на викиди серед європейських автовиробників. Компанії відкладають укладання нових угод на 2026 рік, а активність на ринку різко впала.
- Торгівля квотами на викиди раніше була "золотою жилою" для лідерів електрифікації, як-от Volvo та Tesla. Вони заробляли сотні мільйонів доларів на продажу надлишкових кредитів. Однак зміна правил зменшила попит і, відповідно, прибутковість цього бізнесу.
- Компанії стали більш обережними у своїх рішеннях щодо квот на викиди. Вони вирішують питання відповідності переважно власними силами, переходячи від масової співпраці до індивідуальної відповідальності. Закриті пули замінюють відкриті альянси, що ставить під сумнів саму концепцію торгівлі викидами.
- Фінансові наслідки охолодження ринку вже відчутні для компаній, які розглядали кредити як стабільне джерело доходу. Наприклад, доходи Tesla від регуляторного кредитування впали на 28%, що становить удар для її бізнес-моделі.
Коригування політики та падіння попиту призвели до охолодження бізнесу з квотами на викиди для європейських автовиробників. За даними Automotive News Europe, кілька провідних компаній уповільнюють або відкладають механізми співпраці щодо торгівлі викидами на 2026 рік. Якщо на початку 2025 року галузь активно формувала пули для розподілу викидів, то тепер настрої змінилися на обережні. Послаблення правил ЄС зменшило короткостроковий тиск на виробників, що вплинуло на ціни кредитів та торговельну активність.
Зміст статті
Європейський ринок торгівлі квотами на викиди переживає драматичну трансформацію. Те, що ще рік тому було одним із найперспективніших напрямків додаткового заробітку для автовиробників, сьогодні втрачає привабливість. Причина — несподівана зміна регуляторних правил та зниження попиту на вуглецеві кредити.
За інформацією Automotive News Europe, багато провідних компаній галузі переглядають свої стратегії щодо викидів. Деякі взагалі відкладають укладання угод про співпрацю на 2026 рік. Це разюча зміна порівняно з ситуацією початку минулого року, коли компанії масово створювали альянси.
Чи означає це кінець епохи торгівлі викидами? Навряд. Але галузь точно вступила в нову фазу, де правила гри змінилися, а прибутковість бізнес-моделі опинилася під питанням.
Від ажіотажу до застою: трансформація ринку квот
Контраст між 2025 та 2026 роками вражає. Якщо на початку минулого року європейські автовиробники лихоманково шукали партнерів для розподілу викидів, то зараз активність транзакцій різко впала. Коригування політики та падіння попиту змінили саму природу цього ринку.
Раніше компанії розглядали торгівлю квотами як стратегічний інструмент уникнення багатомільйонних штрафів. Тепер це радше опціональний механізм, який втратив колишню актуальність. Галузь стала обережнішою у своїх рішеннях щодо викидів.
Причини зрозумілі. Європейська комісія змінила підхід до розрахунку цільових показників викидів CO2. Замість жорстких річних лімітів тепер застосовується трирічне середнє значення за період 2025-2027 років. Це надало виробникам більше гнучкості та зменшило термінову потребу в кредитах.
⚡ ЕЛЕКТРОМОБІЛІ В ЄВРОПІ 🚗
Продажі електромобілів та плагін-гібридів 2015-2024
Невизначеність на ринку також відіграла свою роль. Компанії не бачать чіткої картини попиту на електромобілі, тому не поспішають ухвалювати довгострокові зобов’язання щодо квот. Обережність стала новою нормою в галузі.
Вуглецеві кредити як джерело прибутку
Протягом останніх двох років торгівля квотами на викиди перетворилася на справжню золоту жилу для лідерів електрифікації. Компанії, які агресивно інвестували в електромобілі, отримали несподіваний бонус — можливість продавати надлишкові кредити конкурентам.
Цифри вражають. За перші дев’ять місяців 2025 року Volvo заробила на продажу викидних кредитів близько 2,44 мільярда шведських крон, що становить приблизно 1,71 мільярда юанів або 220 мільйонів доларів. Для компанії це став помітний внесок у загальний фінансовий результат.
Tesla демонструвала ще більш вражаючіші показники. Глобальний дохід американського виробника від регуляторних кредитів у 2025 році сягнув приблизно 1,99 мільярда доларів — це понад 14 мільярдів юанів або близько 500 мільйонів євро. Фактично компанія монетизувала свою технологічну перевагу.
UBS раніше прогнозував, що лише на європейському ринку Tesla може генерувати понад 1 мільярд євро доходів від кредитування. Це приблизно 7,8 мільярда юанів або майже 290 мільярдів гривень за поточним курсом. Такі суми перетворили торгівлю викидами на стратегічний бізнес-напрям.
Проте ситуація змінилася після коригування правил. Зменшення тиску на виробників автоматично зменшило попит на кредити. А там, де падає попит, неминуче знижуються ціни та зникають стимули для активної торгівлі.
Політичні зміни послабили ринкову динаміку
Рішення Європейської комісії про перехід на трирічне середнє значення викидів стало поворотним моментом. Раптом компанії отримали можливість балансувати показники протягом трьох років замість щорічного виконання суворих лімітів. Це докорінно змінило розрахунок ризиків.
Генеральний директор Volvo Пол Самуельссон відкрито визнав нову реальність. За його словами, ринкова вартість квот на викиди переглядається, а важливість торгівлі кредитами суттєво зменшилася. Компанії більше не відчувають колишнього тиску щодо термінової відповідності стандартам.
Самуельссон також зазначив цікавий парадокс. Деякі виробники раніше прискорили електрифікацію саме через жорсткі регуляторні вимоги. Тепер, коли правила стали м’якшими, прибутковість цього бізнесу знизилася. Фактично компанії, які діяли на випередження, опинилися в дещо незручній ситуації.
Mazda Europe зайняла вичікувальну позицію. Генеральний директор європейського підрозділу Тен Брінк заявив, що рішення про участь у співпраці щодо квот на 2026 рік буде ухвалене лише після першого кварталу. Компанія хоче побачити реальні показники ринку електромобілів, перш ніж брати зобов’язання.
Така обережність цілком зрозуміла. Невизначеність щодо попиту на електромобілі залишається високою, а нові правила дозволяють не поспішати з рішеннями. Чому ризикувати, коли можна почекати кілька місяців та отримати чіткішу картину?
Пули відповідності: стратегія виживання 2026 року
На початку 2025 року, до послаблення правил, європейські автовиробники масово створювали пули розподілу викидів. Логіка була проста: об’єднати зусилля кількох компаній, щоб розділити ризики та уникнути жахливих штрафів. Це була справжня гонка за виживання.
Цифри демонстрували масштаб проблеми. Компаніям потрібно було підняти частку продажів повністю електричних автомобілів приблизно до 20%, щоб відповідати стандарту. Звучить не так вже й складно, але для багатьох це було майже нереальним завданням за короткий термін.
Штрафи лякали своїм розміром. За кожен автомобіль, що не відповідав нормам, компанії загрожував штраф 95 євро за кожен грам вуглекислого газу понад стандарт. Це близько 740 юанів або майже 3 тисячі гривень за один грам на одну машину. Загальна сума потенційних штрафів для галузі оцінювалася в 15 мільярдів євро — це приблизно 117 мільярдів юанів або понад 400 мільярдів гривень.
Volvo відреагувала створенням пулу відповідності разом із Polestar, Mercedes-Benz та Smart. Ідея полягала в розподілі кредитів між учасниками для зменшення індивідуальних ризиків. Mercedes-Benz тоді очікувала, що витрати на дотримання вимог можуть сягнути сотень мільйонів євро до кінця 2025 року.
Tesla сформувала ще більший альянс. До її пулу відповідності приєдналися Stellantis, Toyota, Ford, Mazda та Subaru — цілий список традиційних автовиробників, які потребували допомоги з викидами. Для Tesla це був чистий прибуток без додаткових зусиль.
Volkswagen Group обрала інший шлях. Концерн покладався на внутрішню структуру брендів для досягнення відповідності. Volkswagen, Audi, Skoda, SEAT та Porsche разом формували єдиний баланс викидів, що дозволяло хеджувати ризики без залучення зовнішніх партнерів.
Нова реальність: закриті системи замість відкритих альянсів
Розрахунковий цикл 2026 року виявив кардинальну зміну підходів. На початку нового періоду в Європі не з’явилося жодних нових відкритих пулів відповідності. Це різко контрастує з ажіотажем початку 2025 року, коли компанії масово створювали альянси.
Документи Європейської Комісії показують, що наразі лише BMW Group та Hyundai Group створили закриті системи пулів. Ці структури не відкриті для зовнішніх учасників — виключно внутрішнє використання. Такий підхід відображає зміну філософії: від масової співпраці до індивідуальної відповідальності.
BMW Group продемонструвала чудові результати власними силами. Згідно зі стандартами WLTP, середні викиди вуглецю автопарку компанії у 2025 році очікуються на рівні 90 грамів на кілометр. Це нижче за цільовий показник ЄС у 92,9 грама — чиста відповідність без хитрощів.
Генеральний директор BMW Group Олівер Ціпсе підкреслив принципову позицію компанії. BMW досягла відповідності без гнучких механізмів чи консолідації кредитів. Замість цього концерн коригував структуру продукції та технологічну дорожню карту. Фактично німецький виробник довів, що можна грати за правилами без участі в торгівлі викидами.
Цей приклад ставить під питання саму концепцію масової торгівлі квотами. Якщо провідні компанії можуть досягти відповідності власними силами, навіщо взагалі потрібні складні альянси та пули розподілу? Можливо, коригування політики просто прискорило природний процес — перехід від тимчасових рішень до справжньої трансформації модельного ряду.
Фінансові наслідки для продавців кредитів
Охолодження кредитного ринку вдарило по фінансах компаній, які розглядали торгівлю викидами як стабільне джерело доходу. Найяскравіший приклад — Tesla, яка роками монетизувала свою технологічну перевагу через продаж регуляторних кредитів.
Німеччина: Сонячна енергетика перевершує вугілля та газ
Фінансовий звіт Tesla за 2025 рік не деталізує європейські доходи окремо, але загальна картина чітка. Глобальні доходи компанії від регуляторного кредитування зменшилися на 28% у річному обчисленні, впавши до 2 мільярдів доларів. Це приблизно 1,44 мільярда юанів або близько 53 мільярдів гривень.
Падіння майже на третину — це серйозний удар для бізнес-моделі, яка частково спиралася на цей дохід. Хоча для Tesla кредити не є основним джерелом прибутку, їхній внесок у загальний результат був помітним. Тепер компанії доведеться компенсувати цей провал іншими способами.
Ситуація ілюструє ширшу проблему. Коли регуляторні правила змінюються, компанії, які побудували бізнес навколо цих правил, опиняються вразливими. Tesla інвестувала в електрифікацію з різних причин, але додатковий дохід від кредитів був приємним бонусом. Тепер цей бонус тане.
Для інших гравців, таких як Volvo, зміни також відчутні. Хоча точні цифри падіння доходів від кредитів за 2026 рік ще не опубліковані, тенденція очевидна. Заяви керівництва про зменшення важливості торгівлі кредитами красномовно говорять про очікування.
Парадокс ситуації в тому, що послаблення регуляторного тиску — це начебто позитив для галузі. Компанії отримали більше гнучкості та менше ризиків штрафів. Але водночас зникла прибуткова бізнес-модель, яка винагороджувала лідерів електрифікації. Тепер перехід на електромобілі має спиратися на інші стимули — технологічні переваги, споживчий попит, довгострокову стратегію.
Можливо, це і є справжньою метою регуляторів: не створювати штучні ринки, а стимулювати фундаментальну трансформацію галузі. Торгівля квотами була тимчасовим інструментом перехідного періоду. Тепер галузь входить у нову фазу, де електрифікація має відбуватися природним шляхом — через конкуренцію, інновації та реальний попит споживачів.
За матеріалами:
Automotive News Europe: зміни норм викидів ЄС autonews.com











