Казахстан vs Україна: конфлікт через нафтовий термінал

Система аварійного захисту автоматично перекрила відповідні трубопроводи, що дозволило уникнути забруднення Чорного моря. Хоча екологічної катастрофи вдалося запобігти, економічні наслідки виявились значними.

Diogen.uk — аналітичне медіа про міжнародні події.
Проводимо глибокий розбір фактів, контекстів і наслідків.

Порівнюємо наративи США, Європи, України та Китаю.
Викриваємо маніпуляції й показуємо причинно-наслідкові зв’язки.
Даємо виважені висновки та практичні інсайти.

На порталі представлені статті ЗМІ з усього світу. Позиції деяких медіа не збігаються з думкою редакції

[ai-summary]

Казахстан звинуватив Україну в атаці на нафтовий термінал

Морські безпілотники вразили критичну енергетичну інфраструктуру біля Новоросійська. Астана висловила офіційний протест Києву, заявивши про шкоду двостороннім відносинам. Україна ж наголошує: удар спрямований виключно проти росії.

Ранок 29 листопада 2025 року приніс неприємний сюрприз для глобального енергетичного ринку. О 3:06 за київським часом безпілотні катери атакували морський термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) поблизу російського порту Новоросійськ. Виносний причальний пристрій номер два зазнав критичних пошкоджень. Подальша експлуатація цього об’єкта неможлива — таке категоричне рішення оприлюднила прес-служба консорціуму.

Танкери терміново евакуювали з акваторії терміналу. Завантаження нафти повністю зупинилось. Система аварійного захисту автоматично перекрила відповідні трубопроводи, що дозволило уникнути забруднення Чорного моря. Хоча екологічної катастрофи вдалося запобігти, економічні наслідки виявились значними.

Чому Казахстан обурився?

Через КТК проходить понад 80% усього нафтового експорту Казахстану. Це не перебільшення — офіційна статистика. У 2024 році трубопровід перекачав приблизно 63 мільйони тонн сирої нафти. Левова частка цього обсягу походить із трьох найбільших казахських родовищ: Тенгіз, Кашаган та Карачаганак.

Міністерство закордонних справ Казахстану відреагувало миттєво. У офіційній заяві 30 листопада відомство наголосило: це вже третя атака на “виключно цивільний об’єкт”. Нагадаємо: попередні удари відбулись у лютому та вересні 2025 року. Тоді постраждала насосна станція Кропоткінська та адміністративна будівля терміналу.

«Ми розглядаємо те, що сталося, як дію, яка шкодить двостороннім відносинам Республіки Казахстан та України», — зазначили в казахському МЗС. Астана очікує від Києва конкретних заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому. Дипломатична мова, але меседж цілком однозначний.

Позиція Києва: тільки проти агресора

Українська сторона не забарилась із відповіддю.

Офіційна позиція Києва: удари не спрямовані ані проти Казахстану, ані проти будь-яких третіх сторін. Мета — виключно протидія російській агресії. Атаки на енергетичну інфраструктуру глибоко на території ворога покликані підірвати фінансування московської військової машини.

Джерела в Службі безпеки України підтвердили використання морських безпілотників Sea Baby вітчизняного виробництва. Ці дрони здатні нести до 2 тонн корисного навантаження та долати відстань понад 1500 кілометрів. Швидкість — до 90 км/год. Корпус виготовлений із матеріалів, непомітних для радарів.

Цікавий факт: тієї ж ночі українські безпілотники атакували два танкери так званого “тіньового флоту” росії — Kairos та Virat. Обидва судна прямували до Новоросійська для завантаження нафтою вартістю близько 70 мільйонів доларів. Після влучань танкери отримали критичні пошкодження та фактично виведені з експлуатації.

Стратегічне значення трубопроводу

КТК — один із найбільших нафтопроводів світу. Його протяжність становить 1510 кілометрів, діаметр труби — від 1016 до 1067 міліметрів. Маршрут пролягає від родовищ західного Казахстану до Чорноморського узбережжя. Трубопровід забезпечує близько 1% світового постачання нафти. Чи багато це? Для глобального ринку — відчутно.

Склад акціонерів консорціуму нагадує дипломатичну карту. Серед них — російські державні компанії, зокрема Транснєфть. Казахстанська національна компанія «КазМунайГаз» також має вагому частку. Американські нафтові гіганти Chevron та ExxonMobil володіють відповідно 15% та 7,5% акцій. Російський ЛУКойл контролює 12,5%.

Така структура власності пояснює гостроту ситуації. Удар по терміналу — це удар по інтересах усіх країн-учасниць. Саме так сформулював свою позицію сам консорціум. І з цим важко сперечатися.

Пошук альтернативних маршрутів

Міністерство енергетики Казахстану терміново активувало план перенаправлення нафтових потоків. Ситуація перебуває під особливим контролем уряду. Втім, реалістично оцінюючи можливості, альтернативи КТК суттєво поступаються головному маршруту.

Які варіанти має Астана? Перший — нафтопровід Атирау-Самара потужністю близько 8,4 мільйона тонн на рік. Другий — транскаспійський маршрут через порти Актау та Курик із подальшим транспортуванням до Азербайджану. Третій — трубопровід Атасу-Алашанькоу до Китаю, який нині працює вполовину потужності.

Проблема в тому, що жоден із цих маршрутів не здатен замінити обсяги КТК. За оцінками казахського експерта Олжаса Байділдінова, зниження пропускної здатності трубопроводу на 30% протягом півтора-двох місяців обійдеться Казахстану приблизно в 600 мільйонів доларів.

Реакція москви та Туреччини

Російське МЗС очікувано кваліфікувало атаку як “терористичний акт”. Речниця відомства Марія Захарова заявила про загрозу міжнародній безпеці. Кремль наполягає: подібні удари здійснюються за допомогою західних розвідок.

Турецьке МЗС також висловило занепокоєння. Причина очевидна: танкери «тіньового флоту» горіли за 50 кілометрів від турецького узбережжя. Анкара попередила про ризики для судноплавства, життя людей та довкілля в регіоні. Після влучань турецькі буксири гасили пожежу на танкері Kairos.

Геополітичний контекст ускладнює ситуацію. Казахстан намагається балансувати між росією, Китаєм та Заходом. Пряма критика України — некомфортний крок для Астани. Водночас економічні втрати змушують реагувати.

Еволюція українських морських дронів

Sea Baby — дітище Служби безпеки України. Ідею автономних ударних катерів запропонував бригадний генерал СБУ Іван Лукашевич ще влітку 2022 року. Відтоді безпілотники пройшли разючу трансформацію.

Перші моделі несли лише 108 кілограмів вибухівки. Сучасні версії здатні доставити до 850 кілограмів, а найновіші — понад 2000. Дальність зросла з 540 до 1500 кілометрів. Двигуни потужністю 400 кінських сил розганяють катер до 49 вузлів.

Озброєння вражає різноманітністю. Термобаричні ракети РПВ-16, стабілізовані кулеметні турелі, реактивні системи на кшталт «Граду». Деякі модифікації оснащені протиповітряними ракетами Р-73 для захисту від вертольотів. У грудні 2024 року з’явились варіанти з кулеметами для бою з патрульними катерами.

Серпень 2023 року ознаменувався створенням 385-ї бригади безпілотних надводних апаратів — першого подібного підрозділу у світі. До її складу увійшли як Sea Baby від СБУ, так і MAGURA V5 від ГУР.

Ширший контекст енергетичної війни

Київ веде систематичну кампанію проти російської нафтопереробки. Упродовж 2025 року українські дрони регулярно вражали нафтоперероблювальні заводи, сховища палива та транспортну інфраструктуру. Мета — позбавити ворога ресурсів для продовження агресії.

Французькі військові затримали двох росіян на борту нафтового танкера

Логіка очевидна: кожен знищений нафтовий термінал — це мільйони доларів недоотриманих росією коштів. Кожен пошкоджений танкер «тіньового флоту» — це додатковий тиск на обхідні схеми московських санкцій. Війна йде не лише на фронті.

Чи виправдані побічні наслідки для третіх країн? Питання дискусійне. Україна воює за виживання. Казахстан втрачає гроші. КТК належить багатьом акціонерам, але пролягає російською територією. Ідеальних рішень немає.

Що далі?

Ремонт пошкодженого причалу може тривати до двох місяців. Державний оператор Транснафта вже попередив про можливе зниження експорту з Казахстану на 30%. Протягом цього часу два причали, що залишились, оброблятимуть танкери з удвічі меншою потужністю — близько 800 тисяч барелів на добу кожен замість 1,6 мільйона разом.

Астана прискорить диверсифікацію маршрутів. Президент Касим-Жомарт Токаєв ще у 2022 році доручив уряду розвивати альтернативи КТК. Тоді йшлося про технічні проблеми та судові рішення росії. Тепер — про воєнні ризики.

Транскаспійський коридор через Баку може отримати новий імпульс. Проєкт передбачає модернізацію портів Актау та Курик, закупівлю додаткових танкерів, використання потужностей нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан. Втім, це перспектива років, а не місяців.

Дипломатичні наслідки інциденту важко передбачити. Казахстан навряд чи піде на відкритий конфлікт із Україною. Водночас ігнорувати втрати неможливо. Найімовірніше — посилення тиску через міжнародні майданчики та прискорення інфраструктурних проєктів для зменшення залежності від російського транзиту.