Данія викликає посла США після призначення спецпосланця у Гренландії. Міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен назвав заяви про анексію острова «абсолютно неприйнятними». Копенгаген вимагає поваги до територіальної цілісності, а Євросоюз підтвердив готовність захищати суверенітет союзника. Гренландія залишається каменем спотикання у відносинах між партнерами НАТО вже понад рік.
Зміст статті
Дипломатичний скандал між Вашингтоном і Копенгагеном набирає обертів. Президент США Дональд Трамп у неділю ввечері оголосив про призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем у Гренландії. Сама посада вже викликала здивування. Але справжній вибух обурення стався після коментаря самого Лендрі.
«Це честь служити вам на цій волонтерській посаді, щоб зробити Гренландію частиною США», — написав новопризначений посланець у соціальній мережі X. Одне речення спровокувало найгострішу кризу у данськo-американських відносинах за останні десятиліття.
Скандал із призначенням посланця
Трамп обґрунтував призначення міркуваннями національної безпеки. «Джефф розуміє, наскільки важливою є Гренландія для нашої національної безпеки», — написав президент США на платформі Truth Social. За його словами, Лендрі «рішуче просуватиме інтереси нашої країни заради безпеки, захищеності та виживання наших союзників і, зрештою, усього світу».
Формулювання здається дивним. Як призначення посланця до території союзника по НАТО може «врятувати світ»? Відповідь криється в арктичних амбіціях Вашингтона. Адміністрація Трампа розглядає Гренландію як ключовий елемент протистояння з Китаєм та росією в Арктиці.
Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен намагався зберегти спокій. «Це призначення нічого не змінює для нас тут, удома», — заявив він. Але дипломатична риторика не могла приховати напруги. Копенгаген відреагував значно жорсткіше.
Реакція Данії та ЄС
Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен не приховував емоцій. «Я глибоко розгніваний», — заявив він у понеділок. Слова Лендрі про приєднання Гренландії до США глава данської дипломатії назвав «абсолютно неприйнятними». МЗС Данії оголосило про виклик американського посла для отримання пояснень.
Данія вимагає від Вашингтона поваги до свого суверенітету та територіальної цілісності. Це не перша дипломатична нота протесту за останній рік. У серпні 2025 року Копенгаген вже викликав американського тимчасового повіреного у справах. Тоді приводом стали повідомлення ЗМІ про таємну операцію американських спецслужб на острові.
Євросоюз підтримав союзника. Речник ЄС Ануар Ель Ануні підкреслив, що збереження суверенітету та територіальної цілісності Данії є «фундаментальним питанням» для всього блоку. Хоча Гренландія формально не входить до ЄС, вона має спеціальну угоду про асоціацію з Брюсселем.
Французький президент Емманюель Макрон ще влітку 2025 року демонстративно відвідав Гренландію на знак солідарності з Данією. Візит мав чітке послання: Європа не дозволить перекроювати кордони своїх членів.
Історія претензій Трампа на острів
Інтерес Трампа до Гренландії — не новина. Ще у 2019 році, під час першого президентського терміну, він запропонував купити острів у Данії. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен тоді назвала цю ідею «абсурдною». Трамп образився й скасував запланований візит до Копенгагена.
Але Сполучені Штати намагалися придбати Гренландію й раніше. У 1867 році американський уряд уперше досліджував таку можливість. У 1946 році президент Гаррі Трумен запропонував $100 мільйонів — величезну суму на той час. Данія відмовила. Під час Другої світової війни та холодної війни США розмістили військові бази на острові. Авіабаза Туле (нині — космічна база Пітуффік) функціонує досі.
Повернувшись до Білого дому у 2025 році, Трамп відновив тиск. У березні він заявив, що анексія Гренландії «станеться». На запитання, чи застосує він військову силу, президент відповів: «Ми підемо так далеко, як буде потрібно». Ці слова шокували союзників по НАТО.
У січні 2025 року, ще до інавгурації, Трамп-молодший прилетів до столиці Гренландії Нуука на батьковому літаку. «Гренландія любить Америку і Трампа!» — написав він у соцмережах. Влада острова відреагувала стримано, назвавши візит «приватним».
Стратегічні ресурси Гренландії
Чому найбільший острів світу став об’єктом геополітичного торгу? Відповідь — під кригою. Гренландія має колосальні запаси корисних копалин. Рідкісні метали, уран, цинк, мідь, залізна руда, графіт, нікель, кобальт — список вражає. За оцінками геологів, околиці містечка Нарсак на півдні острова містять близько чверті світових запасів рідкісних мінералів.
Рідкісні метали критично важливі для сучасних технологій. Без них неможливо виробляти смартфони, електромобілі, вітрові турбіни, військову техніку. Нині 60% видобутку та понад 90% переробки цих мінералів контролює Китай. Вашингтон хоче зламати цю монополію.
Зміни клімату парадоксально грають на руку видобувачам. Танення льодовиків відкриває доступ до родовищ, які раніше були недосяжними. Компанія Critical Metals розробляє один із найбільших у світі проєктів з видобутку рідкісних мінералів на півдні Гренландії. Amaroq Minerals нещодавно виявила високосортні поклади в тому ж регіоні.
Острів також має стратегічне розташування. Він лежить на найкоротшому шляху з Північної Америки до Європи. Зі скороченням арктичної криги відкриваються нові морські маршрути. Контроль над Гренландією означає контроль над цими шляхами. Космічна база Пітуффік на півночі острова є ключовим елементом системи раннього попередження про ракетний напад.
Позиція Гренландії та її населення
Гренландія — напівавтономна територія у складі Данії. Її населення становить лише 57 тисяч осіб, переважно інуїтів. До 1979 року острів був данською колонією. Відтоді він має власний парламент і самоврядування. У 2009 році автономію розширили: Гренландія отримала контроль над природними ресурсами та право проголосити незалежність.
Опитування показують цікаву картину. Більшість гренландців хочуть незалежності від Данії. Але вони категорично не бажають ставати частиною США. «Ми не належимо нікому», — заявив колишній прем’єр-міністр острова Муте Егеде у відповідь на претензії Трампа.
У березні 2025 року Гренландія провела загальні вибори. Питання відносин зі США стало одним із центральних. Новообраний уряд підтвердив курс на незалежність, але водночас зберіг прагматичний підхід до Вашингтона. Економічна співпраця — так. Анексія — ніколи.
У квітні 2025 року прем’єр Нільсен здійснив візит до Копенгагена. Данія та Гренландія домовилися зміцнити союз. Це був чіткий сигнал для Вашингтона: спроби розколоти партнерів не спрацюють. Водночас Данія збільшила військову присутність навколо острова, замовивши нові патрульні кораблі.
Арктика як арена великої гри
Гренландія опинилася в центрі глобального суперництва. США, Китай і росія змагаються за вплив в Арктиці. Кожна сторона має свої інтереси.
Китай оголосив себе «приарктичною державою» та запустив проєкт «Полярний шовковий шлях». Китайські компанії інвестували у гренландські родовища. Shenghe Resources є найбільшим акціонером одного з ключових проєктів з видобутку рідкісних мінералів. Пекін зацікавлений і в нових морських маршрутах.
москва посилює військову присутність уздовж свого арктичного узбережжя. путін нещодавно хвалився новим атомним криголамом. росія розглядає Арктику як зону стратегічних інтересів і не приховує занепокоєння американськими амбіціями щодо Гренландії.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс під час візиту до Гренландії у 2025 році попередив про загрози з боку Китаю та росії. «Якщо Америка не буде лідирувати в Арктиці, інші держави заповнять цю прогалину», — заявив він на космічній базі Пітуффік.
Трамп заявив про закриття повітряного простору Венесуели
Данська розвідка у грудні 2025 року оприлюднила тривожну доповідь. За її даними, США використовують економічний тиск для «нав’язування своєї волі» та погрожують військовою силою як ворогам, так і союзникам. Це безпрецедентна критика від члена НАТО.
Ситуація навколо Гренландії оголює глибші проблеми трансатлантичних відносин. Чи може союзник по НАТО погрожувати анексією території іншого союзника? Що це означає для єдності Альянсу? Відповіді на ці запитання визначать майбутнє західної безпекової архітектури.
Наразі Копенгаген обирає стриману, але тверду позицію. Данія просила європейських партнерів не загострювати конфлікт із Вашингтоном. Але вона чітко дала зрозуміти: територіальна цілісність — не предмет торгу. Гренландія не продається.
За матеріалами:
Denmark to summon US ambassador following Greenland envoy appointment aljazeera.com
Данія різко відреагувала на «плани» США щодо анексії Гренландії bukvy.org
A cold gold rush? The race for the Arctic’s critical minerals is heating up cnbc.com
Explainer: The Geopolitical Significance of Greenland belfercenter.org
Україна, Путін, НАТО, Канада, Гренландія, Панамський канал. Що сказав Трамп? radiosvoboda.org
