Новини світових ЗМІ з аналітикою від Діогена

Ізраїль відмовився від загрози скоротити гуманітарну допомогу Газі після повернення тіл чотирьох заручників. Рішення прийняте 15 жовтня 2025 року на тлі напруженої реалізації угоди про перемир’я. Одне з чотирьох тіл виявилося не заручником, що спричинило додаткові суперечки. Міжнародні організації закликають до масштабного збільшення допомоги, адже у Газі зафіксовано голод. Перемир’я, яке набуло чинності 11 жовтня, залишається вкрай крихким. Політичні наслідки цієї кризи для регіону можуть бути непередбачуваними. Події 15 жовтня 2025 року стали черговим поворотним моментом у реалізації угоди про перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС. Тель-Авів спочатку погрожував скоротити потік гуманітарної допомоги вдвічі. Причина? Повільне повернення тіл загиблих заручників. Однак після передачі чотирьох тіл ситуація змінилася. Ізраїльське керівництво прийняло рішення відкликати свої загрози та продовжити відкриття пункту пропуску Рафах. Чи свідчить це про потеплення відносин? Навряд чи. За даними ізраїльської військової служби КОГАТ, яка координує гуманітарні питання, первісний план передбачав зменшення кількості вантажівок із 600 до 300 на добу. Паливо та газ також мали б потрапити під заборону. Але після нічного повернення тіл наміри змінилися. Економічне бачення Економічні наслідки для Газі катастрофічні. За оцінками ООН, відновлення енклаву потребує 70 мільярдів доларів. Це астрономічна сума навіть за мірками міжнародної допомоги. Чи реально це? Порівняймо з планом Маршалла, який коштував близько 173 мільярдів доларів у сучасних цінах та відновив цілу Європу після Другої світової війни. Газа займає територію лише 365 квадратних кілометрів. Блокада допомоги руйнує не лише інфраструктуру, а й будь-які перспективи економічного відновлення. Комерційні товари досі не пропускають. Це означає, що приватний бізнес паралізований. Без комерційних потоків неможлива відбудова ринкової економіки. Цікава деталь: до 7 жовтня 2023 року в Газі працювало близько 30 тисяч тайських робітників у сільськогосподарському секторі Ізраїлю. Після початку конфлікту було репатрійовано 8600 осіб, 39 загинули. Це показує масштаб економічних зв’язків, що були розірвані миттєво. Ситуація з водопостачанням критична. За даними Прибережної муніципальної водної комунальної служби Газі (CMWU), запасів палива вистачить лише на тиждень роботи очисних споруд. Один із трьох водопроводів з Ізраїлю не функціонує вже шість тижнів. Політика та суспільство Політичний ландшафт розколотий. Спікер ізраїльського парламенту Амір Охана зняв жовту стрічку солідарності з заручниками одразу після звільнення останніх 20 живих полонених. Це викликало обурення родин загиблих. “Це було неповажно”, — заявив Рубі Чен, батько американо-ізраїльського заручника Ітая Чена, чиє тіло досі у Газі. Для родин із невирішеним статусом близьких таке святкування стало образою. У Газі ХАМАС демонструє повернення контролю. Сотні бійців поліції Міністерства внутрішніх справ, підконтрольного ХАМАС, патрулюють вулиці та супроводжують конвої допомоги. За повідомленнями, організація також провела публічні страти кількох осіб, яких звинувачують у співпраці з Ізраїлем. Для українського контексту це важливо. Коли влада намагається поєднати військовий контроль із гуманітарними функціями, виникає конфлікт інтересів. Міжнародні організації протестували проти Gaza Humanitarian Foundation (GHF), ізраїльсько-американського підрядника, який замінив систему розподілу допомоги ООН у травні 2025 року. GHF мала чотири пункти роздачі у зонах військового контролю Ізраїлю. Палестинці йшли милями повз ізраїльські позиції, щоб отримати їжу. Свідки стверджують, що військові стріляли попереджувальними пострілами для контролю натовпу. Сотні людей загинули. Геополітика та безпека Президент США Дональд Трамп відвідав Ізраїль та Єгипет 13 жовтня. Він оголосив війну завершеною. Стоячі оваціїу Кнесеті та саміт у Шарм-ель-Шейху створили ілюзію перемоги. Однак реальність інша. Ізраїльські війська контролюють близько половини території Газі, включно з Рафахом, північчю енклаву та всім кордоном з Ізраїлем. Повне виведення військ не має чіткого графіка. Чи можна вважати це завершенням конфлікту? Угода передбачає роззброєння ХАМАС. Організація має здати зброю та відмовитися від управління Газою. Натомість запропоновано міжнародний орган з палестинськими технократами, перевіреними Ізраїлем. Також планується арабська миротворча місія та палестинська поліція. Звучить нереалістично? ХАМАС заявляє, що палестинці самі мають обирати владу. Це фундаментальне протиріччя залишається невирішеним. Без його врегулювання говорити про стійке перемир’я передчасно. Польща, яка має досвід медіації у східноєвропейських конфліктах, могла б запропонувати альтернативну модель. Однак арабські держави, особливо Єгипет, наполягають на власній ролі посередників. Соціальні наслідки Понад 67 тисяч палестинців загинуло за два роки війни. Це офіційні дані Міністерства охорони здоров’я Гази, яке не розрізняє цивільних та бойовиків. Проте майже половина жертв — жінки та діти. Голод став реальністю. У серпні 2025 року підтверджено голодні умови у місті Газа, де 400 тисяч людей відрізані від решти анклаву. Світова продовольча програма ООН докладає зусиль для доставки допомоги, але обсяги недостатні. За оцінками, від 71 тисячі дітей віком від 6 місяців до 5 років страждатимуть на гостре недоїдання між квітнем 2025 та березнем 2026 року. З них 14,100 випадків — важкі. Ці цифри порівняння з ситуацією у найбідніших країнах Африки. Інтегровано та ізольовано, це принцип сучасної гуманітарної допомоги. Однак у Газі він не працює. Організації як Mercy Corps мають 73 вантажівки на кордоні з березня 2025 року. Це 1300 палет допомоги: 14 тисяч наборів гігієни, 4600 продуктових наборів, понад 7000 наборів для притулку. Для порівняння: під час гуманітарної кризи у Сомалі 2011 року міжнародна спільнота доставляла до 15 тисяч тонн допомоги на місяць. У Газі ця цифра значно нижча, попри меншу територію та кращу логістику. Травматизація цілого покоління неминуча. Діти, які пережили два роки бомбардувань, голоду та втрати близьких, формуватимуть майбутнє регіону. Психологічна підтримка майже відсутня. Це бомба уповільненої дії. Технологічна перспектива Служба ООН з питань протимінної діяльності (UNMAS) попереджає про серйозні ризики від не вибухнувших боєприпасів. Міни, снаряди та інші вибухонебезпечні предмети розкидані по всій Газі. Переміщені особи та гуманітарні працівники постійно під загрозою. Технологічна інфраструктура зруйнована. Єдина опріснювальна установка, яка працює, залежить від поставок палива. Сонячна панель, встановлена ООН, — краплина у морі потреб. Для повноцінного функціонування системи водопостачання потрібні сотні таких панелей. Комунікаційне обладнання також критично необхідне. Світова продовольча програма (WFP) встановила нове телекомунікаційне обладнання для покращення зв’язку. Однак покриття залишається фрагментарним. Без стабільного інтернету координація допомоги майже неможлива. Цікаво, що Китай, маючи досвід швидкої відбудови інфраструктури після природних катастроф, міг би запропонувати технологічні рішення. Індія, яка успішно реалізує програми сонячної енергетики у сільських районах, також має що запропонувати. Проте геополітичні реалії обмежують участь цих країн. Ізраїль та США контролюють, хто може входити до Гази та які технології дозволені. Цемент заборонений, бо може використовуватися для тунелів. Це унеможливлює відновлення будівель. Думки світових ЗМІ Міжнародні медіа неоднозначно оцінюють ситуацію. CNN наголошує на крихкості перемир’я та необхідності масштабного збільшення допомоги, при цьому зазначаючи, що тисячі вантажівок на тиждень